Volumina Legum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Volumina legum)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Volumina legum T. 7

Волюміна Леґум («лат. Volumina Legum» — звід законів; інша назва: пол. «Prawa, konstytucye y przywileie Królestwa Polskiego, y Wielkiego Xięstwa Litewskiego, y wszystkich prowincyi należących na wylnych seymach koronnach od seymu Wiślickiego roku pańskiego 1347 aż do ostatniego seymu uchwalone») — багатотомний звід законів, сеймових постанов, привілеїв та інших законодавчих актів, які діяли на території Польщі, Білорусі, Литви та Правобережної України з 1347 р. до 17931795 рр.. Приватне видання ордену піарів, організоване за підтримки Ю. Залуського і С. Канарського. Призначався для практичної орієнтації юристів, суддів, політичних діячів та ін. у законодавчому матеріалі. Публікувався польською і латинською мовами з заголовками, без коментарів, в кінці томів додано реєстр конституцій і привілеїв за відповідний період.

Вперше т. 1-6 (акти 1347–1736 рр.) видано у Варшаві 17321739 рр., т. 7-8 (акти 1764–1780 рр.) — у 1782 р.. Ці 8 томів перевидав і створив покажчики до них Ю.П. Огризко 18591860 рр. у Санкт-Петербурзі. 1889 року в Кракові вийшов том 9 (акти 1782–1792), 1952 у Познані — том 10 (за матеріалами Гродненського сейму у 1793). Деякі сеймові матеріали до 1526 р. увійшли до видання Больцара «Звід законів Польщі». Останнє перевидання «Volumina Legum» розпочато в 1970-ті роки у Варшаві. Предметно-тематичні покажчики (інвентар) до «Volumina Legum. Konstytucye koronne y Wielkiego Xiestwa Litewskiego od roku panskiego 1550 do roku 1683» підготував і опублікував 1685 р. у Варшаві секретар коронної канцелярії М. Ладовський. У 1754 р. і 1782 р. вийшли підготовлені ксьондзами-піарами Арнольфом Жеглицьким (пол. Arnolf Żeglicki) і Теодором Вагою (пол. Teodor Waga) доповнені видання інвентарів.

«Volumina Legum» — неофіційне видання і не є повним зібранням законів. Поміщені акти взято з оригінальних джерел і праць окремих авторів. Для вивчення історії Великого князівства Литовського (ВКЛ) значну цінність мають акти, що відносяться до діяльності органів державного управління та влади, відбивають політичні і соціально-економічні відносини, наприклад: привілей купцям Польщі та ВКЛ 1424 р.; привілей Підляської землі 1569 р.; конституція Люблінського сейму 1569 р.; генеральна конфірмація всіх привілеїв Польщі з ВКЛ 1576 року; «справи ВКЛ» 1590 р.; окремі конституції ВКЛ (почали видаватися з початку XVII ст.), де затверджувалися схвалення сеймів з різних питань (апробація міжнародних трактатів і договорів ВКЛ, призначення комісарів, організація судових установ, податки, митні збори, ремонт доріг, мостів, очищення русел тощо). Багато конкретних відомостей по політичним, господарським та адміністративним справам у Білорусі: підтвердження розділу білоруських володінь князів Радзивіллів (1589 р.), визначення кордонів Полоцького (1590 р.), Підляшського і Берестейського (1598 р., 1607 р.) воєводств, дозвіл на організацію ярмарку в Мінську (1601 р.), поіменний список шляхти Вітебського, Новогрудського, Полоцького воєводств.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мицик Ю. А. Джерела з польських архівосховищ до Історії України другої половини XVII ст. // Український археографічний щорічник. — 1992. — Вип. 1. — Т. 4.
  • Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijow-Braclaw) // Zrodla dziejowe. — Warszawa, 1894. — Т. 21. Volumina Legum. — Warszawa, 1732—1782. — T. 1-8, 1888. T. 9, 1952. — Т. 10.

Посилання[ред. | ред. код]