Wayback Machine

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wayback Machine
Wayback Machine logo 2010.svg
20151221 Internet Archive Wayback Machine.png
Знімок часового зрізу заархівованих сторінок www.wikipedia.org на сайті Wayback Machine від 21 грудня 2015 року
Посилання web.archive.org
Тип Archive
Реєстрація Optional
Власник Internet Archive
Започатковано 24 жовтня 2001; 19 років тому (2001-10-24)[1][2]
Стан Active
Рейтинг Alexa 253 (Шаблон:Asof)[3]
Мова програмування C і Perl

Wayback Machine — цифровий архів всесвітньої павутини та іншої інформації в Інтернеті. Його запустила 2001 року неприбуткова організація під назвою Інтернет-архів, що базується в Сан-Франциско (Каліфорнія, США).

Історія[ред. | ред. код]

2001 року засновники Інтернет-архіву Брюстер Кале[en] і Брюс Джилліат[en] запустили проект Wayback Machine, щоб розв'язати проблему зникнення контенту веб-сайтів щоразу, коли їх змінюють або закривають[4]. Сервіс дозволяє користувачам переглядати архівні версії веб-сторінок, як вони змінювались з часом, які в архіві називаються «тривимірним індексом»[5]. Кале і Джилліат створили сервіс, сподіваючись заархівувати весь інтернет і забезпечити «загальний доступ до всіх знань»[6].

Назву Wayback Machine вибрали як посилання на пристрій для подорожей у часі, який застосовують персонажі Містер Пібоді[en] і Шерман в анімаційному фільмі Шоу Роккі та Буллвінкля[en][7][8] під назвою «WABAC machine[en]» (вимовляється вей-бек). В одній з частин цього анімаційного мультфільму, Неймовірна історія Пібоді[en], персонажі за допомогою машини часу часто стають свідками відомих історичних подій, беруть в них участь і, здебільшого, змінюють їхній перебіг.

У травні 1996 року Wayback Machine почала архівувати кешовані веб-сторінки, з метою через п'ять років зробити послугу доступною громадськості[9]. Від 1996 до 2001 року інформація зберігалася на магнітних плівках, а Кале зрідка дозволяв дослідникам і науковцям під'єднуватись до громіздкої бази даних[10]. 2001 року, коли архівові виповнилося п'ять років, відбулась церемонія його відкриття громадськості в Університеті Каліфорнії (Берклі)[11]. На час запуску Wayback Machine вона вже містила понад 10 мільярдів архівованих сторінок[12].

Нині дані зберігаються на великому кластері обчислювальних вузлів Linux компанії Інтернет-архів[6]. Він час від часу заново відвідує і архівує нові версії веб-сайтів (див. технічні дані нижче)[13]. Сторінки також можна архівувати вручну, вводячи їх URL-адреси в поле пошуку, за умови, що веб-сайти дозволяють пошуковому роботу Wayback Machine просканувати їх і зберегти дані[9].

Технічні деталі[ред. | ред. код]

Wayback Machine за допомогою спеціального пошукового робота сканує Інтернет і завантажує всі загальнодоступні веб-сторінки, ієрархію Gopher, електронну дошку оголошень Usenet, а також завантажуване програмне забезпечення[14]. Ці роботи можуть відсканувати не всю доступну в Інтернеті інформацію, оскільки доступ до значної частини даних обмежують власники сайтів, або ж ці дані зберігається в недоступних базах. Щоб подолати неузгодженості частково кешованих веб-сайтів, 2005 року компанія Інтернет архів створила сайт Archive-It.org як засіб, що дозволяє установам і творцям контенту за власним бажанням збирати і зберігати зібрання цифрового контенту та створювати цифрові архіви[15].

Сканування надходять з різних джерел, деякі імпортуються від третіх сторін, тоді як інші генеруються всередині самого Архіву[13]. Наприклад, сканування надходять від Фундації Альфреда Слоуна і Alexa, сканування зроблені ІА для Національного управління архівів та документації та Internet Memory Foundation[en], дзеркал Common Crawl[en][13]. «Worldwide Web Crawls» працює з 2010 року і сканує всемережжя[16][13].

Частота зроблених знімків сторінок змінюється в залежності від веб-сайту[13]. Сайти у «Worldwide Web Crawls» вміщені в «список сканувань», один сайт архівується раз за сканування[13]. Сканування може тривати кілька місяців або навіть років у залежності від розміру[13]. Наприклад, «Wide Crawl Number 13» розпочався 9 січня 2015 року й завершився 11 липня 2016 року[17]. Однак, в один і той самий час може відбуватись кілька сканувань, і сайт може бути вміщено в понад один список сканувань, тож частота сканування сайтів змінюється в широких межах[13].

Місткість сховища та її зростання[ред. | ред. код]

Разом з розвитком технології впродовж років зростала й місткість сховища Wayback Machine. У 2003 році, через два роки після того, як доступ став публічним, Wayback Machine зростала зі швидкістю 12 терабайтів на місяць. Дані зберігаються на зробленій на замовлення системі стелажування PetaBox[en], розробленій співробітниками інтернет-архіву. Перший стелаж на 100ТВ повністю увійшов у дію в червні 2004 року, хоча невдовзі стало зрозуміло, що потрібно значно більше обсягу пам'яті, ніж він має[18][19].

2009 року Інтернет-архів перевів свою спеціалізовану архітектуру зберігання до Sun Open Storage[en], і має у своїй власності новий центр обробки даних у Sun Modular Datacenter[en] у каліфорнійському кампусі Sun Microsystems[20]. Станом на 2009 Wayback Machine містила приблизно три петабайти даних і зростала зі швидкістю 100 терабайт на місяць[21].

Нова, поліпшена версія Wayback Machine, з оновленим інтерфейсом і новішим покажчиком архівних матеріалів, стала доступною для публічного тестування у 2011 році[22]. У березні того самого року на форумі Wayback Machine було сказано, що «бета-версія нової Wayback Machine має повніший і актуальніший покажчик всіх відсканованих матеріалів до 2010 року, й продовжить регулярно оновлюватися. Покажчик, який управляв старою Wayback Machine, має небагато матеріалів після 2008 року, і жодних його подальших оновлень не планується, оскільки цього року його припинять використовувати»[23]. Також 2011 року інтернет-архів встановив свою шосту пару стелажів PetaBox, що дозволило збільшити місткість Wayback Machine на 700 терабайт[24].

У січні 2013 року компанія оголосила про нову віху - 240 мільярдів відсканованих URL-адрес[25]. У жовтні 2013 року компанія оголосила про введення функції «Save a Page»[26], що дозволяє користувачам Інтернету заархівувати вміст URL-адреси і швидко створює постійне посилання на відміну від попередньої функції liveweb. Це стало загрозою зловживань з боку сервісу як хостингу шкідливих двійкових файлів[en][27][28].

Станом на грудня 2014 Wayback Machine містила 435 мільярдів веб-сторінок обсягом майже дев'ять петабайтів, і зростала приблизно на 20 терабайтів щотижня[29][12][30].

Станом на липня 2016 Wayback Machine містила близько 15 петабайт даних[31].

Станом на вересень 2018 року Wayback Machine містила понад 25 петабайтів даних[32][33].

Станом на грудень 2020 року Wayback Machine містила понад 70 петабайтів даних[34].

Зростання[ред. | ред. код]

За період з жовтня 2013 року по березень 2015 року в глобальному рейтингу Alexa сайт Wayback Machine опустився зі 163-го[35] на 208-ме місце[36]. У березні 2019 сайт був на 244-му місці[37].

Зростання Wayback Machine [38] [39]
Рік Кількість заархівованих сторінок (мільярдів)
2005
40
2008
85
2012
150
2013
373
2014
400
2015
452

Політики винятків веб-сайтів[ред. | ред. код]

Історично, Wayback Machine поважав стандарт винятків для роботів (Robots.txt), визначаючи коли сайт можна сканувати; або ж, якщо вже робот його обійшов, чи ці архіви будуть у відкритому доступі. Власники веб-сайту мають можливість зробити його недоступним для Wayback Machine за допомогою robots.txt. Правила robots.txt застосовуються заднім числом; якщо власник сайту заблокував для інтернет-архіву доступ до нього, то всі заархівовані раніше сторінки з цього домену також одразу ж стають недоступними. Крім того, працівники Internet Archive заявили, що «іноді власник сайту зв'язується з нами і просить зупинити сканування та архівацію сайту. Ми виконуємо ці запити»[40]. Крім того, на сайті написано: «Інтернет-архів не зацікавлений у скануванні веб-сайту та інших інтернет-документів, або наданні доступу до них, якщо власники не хочуть, щоб вони були в зібранні»[41][42].

Оклендська архівна політика[ред. | ред. код]

Політика винятку заднім числом Wayback Machine частково ґрунтується на рекомендаціях з управління запитами на вилучення і збереження архівної цілісності (англ. Recommendations for Managing Removal Requests and Preserving Archival Integrity), опублікованих Школою інформаційного управління і систем в Університеті Каліфорнії (Берклі) у 2002 році, які дають власникові сайту право заблокувати доступ до архіву сайту[43]. Wayback дотримується цієї політики, щоб за можливості уникнути дорогих судових розглядів[44].

Політика винятку заднім числом Wayback почала послаблюватися 2017 року, коли він перестав зважати на файли robots.txt на американських урядових і військових веб-сайтах як для їх сканування, так і показу відсканованих веб-сторінок. Станом на квітень 2017 Wayback ігнорує robots.txt в ширших межах, не тільки для урядових сайтів США[45][46][47][48].

Використання[ред. | ред. код]

Від 2001 року, коли Wayback Machine стала доступною громадськості, науковці вивчали як способи, якими вона зберігає і збирає дані, так і самі сторінки, що вже містяться в її архіві. Станом на 2013 рік науковці написали близько 350 статей про Wayback Machine, здебільшого в галузях інформаційних технологій, бібліотекознавства та суспільних наук. Представники суспільних наук скористалися Wayback Machine, щоб проаналізувати, як розвиток веб-сайтів, починаючи з середини 1990-х років і дотепер вплинув на темпи зростання компаній[12].

Коли Wayback Machine архівує сторінку, вона зазвичай вміщує більшість гіперпосилань, зберігаючи ці посилання активними, коли вони запросто могли бути порушені нестабільністю Інтернету. Індійські вчені вивчали здатність Wayback Machine зберігати гіперпосилання в наукових онлайн-публікаціях і визначили, що вона зберігає трохи більш як половину з них[49].

Журналісти використовують Wayback Machine, щоб переглядати мертві сайти, застарілі новини і зміни в змісті сайту. Його зміст використовують, щоб притягати політиків до відповідальності й викривати брехню в зображенні подій на полі бою[50]. 2014 року заархівована з соціальної мережі сторінка Ігоря Гіркина засвідчила як він хвалиться, що його бійці збили нібито український військовий літак. Коли ж стало відомо, що насправді це цивільний літак Малайзійських авіаліній, Гіркін видалив пост і звинуватив українських військових у знищенні літака[50][51]. Марш за науку в березні 2017 року розпочався з обговорення на Reddit, яке показало, що хтось відвідав Archive.org і виявив, що з сайту Білого дому вилучено всі посилання на зміну клімату. У відповідь один з користувачів написав: «Має бути хода науковців на Вашингтон»[52][53][54].

Крім того, сайт активно використовується для верифікації, забезпечуючи редакторам Вікіпедії доступ до посилань і можливість створювати контент[55].

Обмеження[ред. | ред. код]

Попри свої можливості, Wayback Machine також має деякі обмеження. У 2014 році затримка між скануванням вмісту сайтів і часом, коли він був доступним на Wayback Machine, становила шість місяців[56]. Станом на листопад 2018 року час затримки становив від 3 до 10 годин[57]. Wayback Machine не є «історичним Google»; користувачі самі мають знати URL-адреси веб-сайтів, які вони хочуть переглянути[58]. Існує функція «Site Search» (пошук сайту), яка дозволяє користувачам знайти сайт на основі слів, що описують сайт, а не слів, знайдених на самих веб-сторінках[58].

Wayback Machine не містить усіх сторінок, коли-небудь створених, через обмеження свого веб-краулера. Wayback Machine не може повністю архівувати веб-сторінки, які містять інтерактивні функції, як-от Флеш-платформи і форми, написані на JavaScript, бо ці функції вимагають взаємодії з хост-сайтом. Веб-краулеру складно відсканувати все, що закодовано не в HTML (або одному з його варіантів), що часто призводить до зламаних гіперпосилань та відсутніх зображень. Через це веб-краулер не архівує «сторінок-сиріт», які не містять посилань на інші сторінки[59][58]. Краулер Wayback Machine може відсканувати лише наперед визначену кількість гіперпосилань, згідно з наперед заданим обмеженням глибини, тому він не може заархівувати всі гіперпосилання на кожній сторінці[16].

Деякі власники поміщають на свій сайт файл robot.txt, який не дозволяє Wayback Machine знаходити та архівувати їх. Крім того, власники веб-сайтів також можуть безпосередньо зв'язатися з Інтернет-архівом і просити, щоб їх сторінки було вилучено з архіву[59].

Як юридичні докази[ред. | ред. код]

Цивільне судочинство[ред. | ред. код]

Netbula LLC проти Chordiant Software Inc.[ред. | ред. код]

У справі 2009 року Netbula, LLC проти Chordiant Software Inc відповідач Chordiant подав клопотання, щоб Netbula на своєму сайті вимкнула файл robots.txt, який змушував Wayback Machine заднім числом закривати доступ до попередніх версій сторінок, заархівованих з сайту Netbula, які, на думку Chordiant могли б свідчити на користь захисту[60].

Netbula заперечила проти цього клопотання на тій підставі, що відповідач звертався з проханням змінити сайт Netbula, а йому слід було безпосередньо зробити запит до Інтернет-архіву за доступом до заархівованих сторінок[61]. Проте, співробітник Інтернет-архіву подав заяву під присягою, в якій підтримав дію Chordiant, заявивши, що він не може видати веб-сторінки за допомогою інших засобів «без значного навантаження, витрат і перебоїв у його роботі»[60].

Суддя Говард Ллойд у Північному окрузі Каліфорнії, відділі Сан-Хосе, відхилив заперечення Netbula і наказав йому тимчасово вимкнути блокування robots.txt для того, щоб Chordiant отримав архівні сторінки[60].

Telewizja Polska[ред. | ред. код]

У жовтні 2004 року у справі Telewizja Polska USA, Inc. проти Echostar Satellite, No. 02 °C 3293, 65 Fed. R. Evid. Serv. 673 (N.D. Ill. October 15, 2004) позивач, мабуть вперше в історії, намагався використати Wayback Machine як джерело допустимих доказів. Компанія Telewizja Polska є провайдером TVP Polonia і EchoStar[en], яка управляє Dish Network. До початку судового розгляду EchoStar вказала, що має намір запропонувати знімки Wayback Machine як доказ минулого змісту сайту Telewizja Polska. Компанія Telewizja Polska подала Клопотання про нерозголошення[en], щоб завадити використанню знімків на тій підставі, що нібито це чутки і неперевірене джерело, але суддя Арландер, відхилив твердження Telewizja Polska, що нібито це чутки, й відмовив у клопотанні про нерозголошення щодо вилучення доказів з процесу[62][63].

Патентне право[ред. | ред. код]

За умови виконання деяких додаткових вимог (наприклад, надання авторитетної заяви архівіста), Відомство з патентів і торгових знаків США[en] і Європейське патентне відомство[en] приймають від Інтернет-архіву відмітки часу як доказ того, коли ця веб-сторінка була доступна громадськості. Ці дані використовуються для визначення, чи веб-сторінку можна вважати prior art, наприклад, під час розгляду заявки на патент[64].

Цензура та інші загрози[ред. | ред. код]

Станом на грудень 2016 року Archive.org заблокований у Китаї[en][65][66].

Елісон Макріна, директорка Library Freedom Project, зазначає, що «хоча бібліотекарі глибоко цінують недоторканість приватного життя, ми також рішуче виступаємо проти цензури»[50].

Відомі окремі випадки, коли сайт закрив онлайн-доступ до матеріалів, через які «випадкові» люди опинились у небезпеці[50].

Серед інших загроз: стихійні лиха[67], знищення (дистанційне або фізичне), маніпуляція вмістом архіву (див. також: хакерська атака, резервне копіювання), проблематичне авторське право[68] і спостереження за користувачами сайту[69].

Кевін Воен підозрює, що в довгостроковій перспективі багатьох поколінь «майже нічого» не залишиться такого, щоб цим можна було практично скористатись, але «якщо збережеться наступність нашої технологічної цивілізації», то «значну частину голих даних можна буде знайти й дослідити»[70].

Власники Інтернет-архіву заявляють, що він побудований з розрахунком на тривалу перспективу[71]. Втім, автори статті у журналі The Atlantic описують його роботу як "несамовите намагання вихопити дані перш ніж вони зникнуть, не маючи для цього якоїсь більш-менш надійної тривалої інфраструктури[72].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. WayBackMachine.org WHOIS, DNS, & Domain Info – DomainTools. WHOIS. Процитовано March 13, 2016. 
  2. InternetArchive.org WHOIS, DNS, & Domain Info – DomainTools. WHOIS. Процитовано March 13, 2016. 
  3. Archive.org Traffic, Demographics and Competitors - Alexa. alexa.com. Процитовано 4 February 2019. 
  4. Notess, Greg R. (March–April 2002). The Wayback Machine: The Web's Archive. Online 26: 59–61 — через EBSCOhost. 
  5. The Wayback Machine. Frequently Asked Questions. Архів оригіналу за September 18, 2018. Процитовано September 18, 2018. 
  6. а б 20,000 Hard Drives on a Mission | Internet Archive Blogs. blog.archive.org (en-US). Архів оригіналу за October 20, 2018. Процитовано October 15, 2018. 
  7. Green, Heather (February 28, 2002). A Library as Big as the World. BusinessWeek. Архів оригіналу за December 20, 2011. 
  8. Tong, Judy (September 8, 2002). Responsible Party – Brewster Kahle; A Library Of the Web, On the Web. New York Times. Архів оригіналу за February 20, 2011. Процитовано August 15, 2011. 
  9. а б Internet Archive: Wayback Machine. archive.org (en). Архів оригіналу за January 3, 2014. Процитовано October 15, 2018. 
  10. Cook, John (November 1, 2001). Web site takes you way back in Internet history. Seattle Post-Intelligencer. Архів оригіналу за August 12, 2014. Процитовано August 15, 2011. 
  11. Wayback Goes Way Back on Web. Wired. October 28, 2001. Архів оригіналу за October 16, 2017. Процитовано October 16, 2017. 
  12. а б в Arora, Sanjay K.; Li, Yin; Youtie, Jan; Shapira, Philip (May 5, 2015). Using the wayback machine to mine websites in the social sciences: A methodological resource. Journal of the Association for Information Science and Technology (en) 67 (8): 1904–1915. ISSN 2330-1635. doi:10.1002/asi.23503. 
  13. а б в г д е ж и Kalev Leetaru (January 28, 2016). The Internet Archive Turns 20: A Behind the Scenes Look at Archiving the Web. Forbes. Архів оригіналу за October 16, 2017. Процитовано October 16, 2017. 
  14. Kahle, Brewster. Archiving the Internet. Scientific American – March 1997 Issue. Архів оригіналу за April 3, 2012. Процитовано August 19, 2011. 
  15. Jeff Kaplan (October 27, 2014). Archive-It: Crawling the Web Together. Internet Archive Blogs. Архів оригіналу за October 12, 2017. Процитовано October 16, 2017. 
  16. а б Worldwide Web Crawls. Internet Archive. Архів оригіналу за October 19, 2017. Процитовано October 16, 2017. 
  17. Wide Crawl Number 13. Internet Archive. Архів оригіналу за October 19, 2017. Процитовано October 16, 2017. 
  18. Internet Archive: Petabox. archive.org (en). Процитовано October 25, 2018. 
  19. Kanellos, Michael (July 29, 2005). Big storage on the cheap. CNET News.com. Архів оригіналу за April 3, 2007. Процитовано July 29, 2007. 
  20. Internet Archive and Sun Microsystems Create Living History of the Internet. Sun Microsystems. March 25, 2009. Архів оригіналу за March 26, 2009. Процитовано March 27, 2009. 
  21. Mearian, Lucas (March 19, 2009). Internet Archive to unveil massive Wayback Machine data center. Computerworld.com. Архів оригіналу за March 23, 2009. Процитовано March 22, 2009. 
  22. Updated Wayback Machine in Beta Testing. Archive.org. Архів оригіналу за August 23, 2011. Процитовано August 19, 2011. 
  23. Beta Wayback Machine, in forum. Archive.org. Архів оригіналу за April 17, 2014. Процитовано April 16, 2014. 
  24. Internet Archive Forums: 6th pair of racks go into service: over 2PB of data space used. archive.org (en). Архів оригіналу за October 24, 2016. Процитовано October 25, 2018. 
  25. Wayback Machine: Now with 240,000,000,000 URLs | Internet Archive Blogs. Blog.archive.org. January 9, 2013. Архів оригіналу за April 14, 2014. Процитовано April 16, 2014. 
  26. Rossi, Alexis (October 25, 2013). Fixing Broken Links on the Internet. archive.org. San Francisco, CA, US: Collections Team, the Internet Archive. Архів оригіналу за November 7, 2014. Процитовано March 25, 2015. «We have added the ability to archive a page instantly and get back a permanent URL for that page in the Wayback Machine. This service allows anyone – wikipedia editors, scholars, legal professionals, students, or home cooks like me – to create a stable URL to cite, share or bookmark any information they want to still have access to in the future.» 
  27. The VirusTotal Team (March 25, 2015). 207.241.226.190 IP address information. virustotal.com. Dublin 2, Ireland: VirusTotal. Архів оригіналу за July 14, 2014. Процитовано March 25, 2015. «2015-03-25: Latest URLs hosted in this IP address detected by at least one URL scanner or malicious URL dataset. ... 2/62 2015-03-25 16:14:12 [complete URL redacted]/Renegotiating_TLS.pdf ... 1/62 2015-03-25 04:46:34 [complete URL redacted]/CBLightSetup.exe» 
  28. Advisory provided by Google (March 25, 2015). Safe Browsing Diagnostic page for archive.org. google.com/safebrowsing. Mountain View, CA, US: Google. Архів оригіналу за April 6, 2015. Процитовано March 25, 2015. «2015-03-25: Part of this site was listed for suspicious activity 138 time(s) over the past 90 days. ... What happened when Google visited this site? ... Of the 42410 pages we tested on the site over the past 90 days, 450 page(s) resulted in malicious software being downloaded and installed without user consent. The last time Google visited this site was on 2015-03-25, and the last time suspicious content was found on this site was on 2015-03-25. ... Malicious software includes 169 trojan(s), 126 virus, 43 backdoor(s).» 
  29. Internet Archive Frequently Asked Questions. Архів оригіналу за October 21, 2009. Процитовано January 17, 2015. 
  30. Internet Archive Frequently Asked Questions. December 18, 2014. Архів оригіналу за December 18, 2014. Процитовано December 13, 2018. 
  31. Can the manipulation of big data change the way the world thinks?. The National. Архів оригіналу за January 12, 2017. Процитовано May 14, 2017. 
  32. Crockett, Zachary (September 28, 2018). Inside Wayback Machine, the internet’s time capsule. The Hustle (en-US). Архів оригіналу за October 2, 2018. Процитовано October 26, 2018. 
  33. Heffernan, Virginia (September 18, 2018). Things Break and Decay on the Internet—That's a Good Thing. WIRED (en-US). Архів оригіналу за September 25, 2018. Процитовано October 26, 2018. 
  34. Donate to the Internet Archive: Digital Library of Free & Borrowable Books, Movies, Music & Wayback Machine. adafruit. Архів оригіналу за December 2, 2020. Процитовано 2 December 2020. 
  35. Archive.org Site Info. Alexa Internet. Архів оригіналу за October 28, 2013. Процитовано October 29, 2013. 
  36. Archive.org Site Overview. Alexa Internet. Архів оригіналу за April 9, 2015. Процитовано April 9, 2015. 
  37. Archive.org Traffic, Demographics and Competitors - Alexa. web.archive.org. 2019-03-23. Процитовано 2019-04-05. 
  38. michelle (May 9, 2014). Wayback Machine Hits 400,000,000,000!. Internet Archive. Архів оригіналу за August 26, 2014. Процитовано March 25, 2015. 
  39. Internet Archive Wayback Machine. Internet Archive. Архів оригіналу за February 13, 2015. Процитовано March 25, 2015. 
  40. Some sites are not available because of Robots.txt or other exclusions Архівовано April 15, 2011, у Wayback Machine.
  41. How can I remove my site's pages from the Wayback Machine? Архівовано April 17, 2014, у Wayback Machine.
  42. Cox, Joseph (May 22, 2018). The Wayback Machine Is Deleting Evidence of Malware Sold to Stalkers. Архів оригіналу за May 23, 2018. Процитовано May 23, 2018. 
  43. Recommendations for Managing Removal Requests And Preserving Archival Integrity. University of California. December 14, 2002. Архів оригіналу за September 18, 2017. Процитовано September 14, 2017. 
  44. Retroactive robots.txt removal of past crawls AKA Oakland Archive Policy. Internet Archive. July 7, 2014. Архів оригіналу за October 10, 2017. Процитовано September 14, 2017. 
  45. Mark Graham (April 17, 2017). Robots.txt meant for search engines don't work well for web archives. Internet Archive Blogs. Архів оригіналу за April 17, 2017. Процитовано April 16, 2017. 
  46. Archivierung des Internets: Internet Archive ignoriert künftig robots.txt (de-DE). heise online. Архів оригіналу за April 27, 2017. Процитовано May 14, 2017. 
  47. Suchmaschinen: Internet Archive will künftig Robots.txt-Einträge ignorieren – Golem.de (de-DE). Архів оригіналу за June 19, 2017. Процитовано May 14, 2017. 
  48. Internet Archive will ignore robots.txt files to keep historical record accurate. Digital Trends. April 24, 2017. Архів оригіналу за May 16, 2017. Процитовано May 14, 2017. 
  49. Sampath Kumar, B.T.; Prithviraj, K.R. (October 21, 2014). Bringing life to dead: Role of Wayback Machine in retrieving vanished URLs. Journal of Information Science (en) 41 (1): 71–81. ISSN 0165-5515. doi:10.1177/0165551514552752. 
  50. а б в г Wayback Machine Won't Censor Archive for Taste, Director Says After Olympics Article Scrubbed. Архів оригіналу за January 6, 2017. Процитовано May 14, 2017. 
  51. What the Web Said Yesterday. The New Yorker. Архів оригіналу за January 25, 2015. Процитовано May 14, 2017. 
  52. The March for Science began with this person's 'throwaway line' on Reddit. Washington Post. Архів оригіналу за April 23, 2017. Процитовано April 23, 2017. 
  53. Are scientists going to march on Washington?. The Washington Post. Архів оригіналу за January 31, 2017. Процитовано January 31, 2017. 
  54. Foley, Katherine Ellen. The global March for Science started with a single Reddit thread. Quartz. Архів оригіналу за April 24, 2017. Процитовано April 23, 2017. 
  55. http://blog.archive.org/2018/10/01/more-than-9-million-broken-links-on-wikipedia-are-now-rescued
  56. Internet Archive Frequently Asked Questions. Internet Archive. April 2, 2014. Архів оригіналу за 2014-04-02. Процитовано November 23, 2018. 
  57. Internet Archive Frequently Asked Questions. archive.org (en). Процитовано November 23, 2018. 
  58. а б в Bates, Mary Ellen (2002). The Wayback Machine. Online 26: 80 — через EBSCOhost. 
  59. а б Internet Archive Frequently Asked Questions. archive.org (en). Архів оригіналу за April 20, 2013. Процитовано October 18, 2018. 
  60. а б в Lloyd, Howard (October 2009). Order to Disable Robots.txt (PDF). Процитовано October 15, 2009. 
  61. Cortes, Antonio (October 2009). Motion Opposing Removal of Robots.txt. Архів оригіналу за жовтень 27, 2010. Процитовано October 15, 2009. 
  62. Gelman, Lauren (November 17, 2004). Internet Archive's Web Page Snapshots Held Admissible as Evidence. Packets 2 (3). Архів оригіналу за April 30, 2011. Процитовано January 4, 2007. 
  63. Howell, Beryl A. (February 2006). Proving Web History: How to use the Internet Archive (PDF). Journal of Internet Law: 3–9. Архів оригіналу за July 5, 2010. Процитовано August 6, 2008. 
  64. Wynn W. Coggins (Fall 2002). Prior Art in the Field of Business Method Patents – When is an Electronic Document a Printed Publication for Prior Art Purposes?. USPTO. Архів оригіналу за September 21, 2012. 
  65. Conger, Kate. Backing up the history of the internet in Canada to save it from Trump. TechCrunch. Архів оригіналу за December 27, 2016. Процитовано May 14, 2017. 
  66. Where to find what's disappeared online, and a whole lot more: the Internet Archive. Public Radio International. Архів оригіналу за March 28, 2017. Процитовано May 14, 2017. 
  67. Help Us Keep the Archive Free, Accessible, and Reader Private | Internet Archive Blogs. Архів оригіналу за May 21, 2017. Процитовано May 14, 2017. 
  68. Internet Archive: Proposed Changes To DMCA Would Make Us "Censor The Web". Consumerist. June 7, 2016. Архів оригіналу за November 11, 2016. Процитовано May 14, 2017. 
  69. Herb, Ulrich. Die Trump-Angst grassiert (de-DE). heise online. Архів оригіналу за December 7, 2016. Процитовано May 14, 2017. 
  70. LaFrance, Adrienne. The Internet's Dark Ages. The Atlantic. Архів оригіналу за May 7, 2017. Процитовано May 14, 2017. 
  71. The Entire Internet Will Be Archived In Canada to Protect It From Trump (en-us). Motherboard. Архів оригіналу за May 16, 2017. Процитовано May 14, 2017. 
  72. LaFrance, Adrienne. The Human Fear of Total Knowledge. The Atlantic. Архів оригіналу за December 2, 2016. Процитовано May 14, 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]

Дзеркала[ред. | ред. код]

Утиліти[ред. | ред. код]