Windows Subsystem for Linux

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Windows Subsystem for Linux
Ubuntu on Windows 10 - bash.png
Тип Microsoft Windows component[d]
Розробник Microsoft
Ліцензія Q63130800? і GNU GPL
blogs.msdn.microsoft.com/wsl/

Windows Subsystem for Linux у Вікісховищі?

Windows Subsystem for Linux (WSL) — це прошарок сумісності для запуску виконуваних файлів операційної системи LinuxExecutable and Linkable Format) в середовищі Windows 10. WSL надає можливість використання Лінукс-сумісного ядра інтерфейсу розроблений компанією Microsoft (який не містить в собі коду з операційної системи Лінукс)[1], і в свою чергу надає можливість використовувати GNU користувацький простір, так як і Ubuntu,[2][3][4][5] openSUSE,[6] SUSE Linux Enterprise Server,[7] Debian[8] та Kali Linux[9]. Також користувацький простір може містити доступні команди Bash, зі звичайними GNU/Linux командами-застосунками (sed, awk, і т. д.) і інтерпретаторами мов програмування (Ruby, Python, і т. д.)[10]. Коли було випущено перше оновлення для Windows 10 (Anniversary Update), WSL був доступний тільки на основі Ubuntu. В наступний оновленнях доступні інсталяційний процес перейшов до Windows Store, і були додані застосунки пов'язані з Fedora і SUSE. Цей прошарок не може запускати команди використовуючи програмне забезпечення Лінукс. Можливий запуск графічних застосунків після інсталяції X11 server в середовище операційної системи Windows. Windows Subsystem for Linux доступний тільки для Windows 10 з x64 версіями. І може бути активована в Windows 10 версії 1607 і наступних.

Створення[ред. | ред. код]

Першою спробою Microsoft в напрямку додання сумісності з Unix-подібними операційної системи на Windows була «Microsoft POSIX subsystem» і заміненою «Windows Services for UNIX», але на момент виходу Windows 8.1 була застаріла. Технологією, що передував виходу Windows Subsystem for Linux не випущений Project Astoria, який надавав можливість запускати застосунки Android на Windows 10 Mobile.

Особливості[ред. | ред. код]

На відміну від попередніх проектів Microsoft і іншого подібного середовища створеного Cygwin, які були сфокусовані на створенні свого власного unix-подібного середовища на основі POSIX standard, WSL пропонує новий підхід і досягає наближеності до справжньої сумісності з Лінукс. Взамін обгортання сторонньої функціональності в Win32 системні команди, WSL використовує інший підхід з використанням «NT kernel executive» для запуску програм Лінукс, в ізольованому мінімальному процесі (так званий — «pico-processes») прикріплений до системного виконання з можливістю обробки виключень під час виконання. Microsoft передбачає використання WSL як «основним застосунком для розробників програмного забезпечення — особливо для веб-розробників з які користуються проектами відкритого програмного забезпечення». WSL потребує менше ресурсів ніж звичайна віртуальна машина. Основною перевагою є використання можливостей Лінукс застосунків одночасно не втрачаючи можливості використовувати Windows середовище.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Cygwin — Інше Unix-подібне середовище для ОС Windows.
  • Windows 10 — Операційна система.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Gerwitz, Mike. GNU/kWindows. mikegerwitz.com. Процитовано 2018-04-08. 
  2. Harsh, Mike (30 March 2016). Run Bash on Ubuntu on Windows. Building Apps for Windows. Microsoft. 
  3. Finley, Klint (30 March 2016). Why Microsoft Making Linux Apps Run on Windows Isn't Crazy. Wired. Condé Nast. 
  4. Kirkland, Dustin (30 March 2016). Ubuntu on Windows – The Ubuntu Userspace for Windows Developers. Ubuntu Insights. Canonical. 
  5. Hammons, Jack (9 April 2016). Bash on Ubuntu on Windows. MSDN. Microsoft. 
  6. Get openSUSE Leap 42 — Microsoft Store
  7. Get SUSE Linux Enterprise Server 12 — Microsoft Store
  8. Debian GNU/Linux for WSL now available in the Windows Store. Windows Command Line Tools For Developers (en-US). Процитовано 2018-03-07. 
  9. Kali Linux in the Windows App Store (en-US). Процитовано 2018-03-09. 
  10. Frequently Asked Questions for WSL. Microsoft. Процитовано 2016-11-13.