XVII століття
Зовнішній вигляд
XVII століття припадає на епоху Нової історії. Тільки наприкінці XVII століття західна цивілізація почала випереджати східну. На це століття припадають:
- Тридцятирічна війна (1618—1648), що розпочалася як релігійний конфлікт між протестантськими і католицькими утвореннями Священної Римської імперії і в наслідку закріпила рівність цих конфесій.
- Хмельниччина (1648—1657), внаслідок якої значна частина українських земель вийшла з-під контролю Речі Посполитої і потрапила під контроль Московського царства.
- Декілька турецьких воєн, унаслідок яких Османська імперія втратила свої володіння у Південній Європі.
- Революція в Англії, що призвела до переходу від абсолютної до конституційної монархії.
- Середина століття: починає застосовуватись багнет.
- На Московщині з другої половини XVII століття утвердився становий поділ на дворянство, духовенство, купецтво, селянство і міщанство (середні міські верстви). Стани ґрунтувалися на земельної власності.
- 1605 — смерть Бориса Годунова, царя Московії. Формальний початок Смутного часу (громадянської війни). На політичну арену вийшов Лжедмитрій I.
- 1612 — Звільнення Москви від поляків.
- 1610 — Політичне вбивство Генріха IV, першого з королів династії Бурбонів
- 1613 — на російський трон обрано Михайла Романова. Початок в Московії династії Романових.
- 1618 — початок в Західній Європі Тридцятилітньої війни.
- 1639 — народився Мазепа Іван Степанович, майбутній гетьман.
- 1648 — Вестфальська мирова угода, формальне завершення Тридцятилітньої війни
- 1648 — офіційне визнання Об'єднаних провінцій Нідерландів самостійною державою (Голландії).
- 1642—1649 — Англійська революція.
- 1649 — суд над королем Англії, який за рішенням суду підлягав страті. Страта короля Карла І.
- 1651—1658 — протекторат (правління) Кромвеля в Англії.
- 1648—1652 — Фронда у Франції (громадянська війна).
- 1653 — церковна реформа патріарха Никона в Московії. Розкол православної церкви Московії на офіційне православ'я та старообрядництво.
- 1661 — початок самовласного правління короля Людовика XIV у Франції.
- 1660 — відновлення у Англії монархії.
- 1669 — Харків став полковим містом.
- 1670 — народився Август II Фрідріх, майбутній король Польщі у 1697–1706 і 1709–1733 роках, саксонський курфюрст.
- 1672 — народився Петро І, майбутній російський імператор.
- 1682 — народився Карл XII, майбутній король Швеції у 1697—1718 роках.
- 1683 — битва під Віднем.
- 1696 — помер Ян III Собеський, король Польщі.
- Генріх IV (король Франції)
- Єлизавета I (королева Англії)
- Борис Годунов
- Петро Конашевич Сагайдачний
- Богдан Хмельницький
- Ян III Собеський
- Герцог Бекінгем
- Карл I (король Англії)
- Олівер Кромвель
- Аввакум Петрович, тобто протопоп Аввакум
- Рішельє Арман Жан дю Плессі, кардинал
- Джуліо Мазаріні, кардинал
- Людовик XIV (король Франції)
- Жан Батист Кольбер
- Карл XII
- Вільгельм III Оранський, король Англії
- Мазепа Іван Степанович
-
Вільгельм III Оранський
-
Петро Конашевич Сагайдачний
-
Олівер Кромвель
-
Ян III Собеський
- Маньєризм італійського зразка
- Північний маньєризм
- Бароко
- Українське бароко
- Караваджизм
- Художники реальності
- Академізм XVII століття
- Во-ле-Віконт — зразок першого французького парку.
- Версаль — перебудова мисливського замку на резиденцію короля.
- Парк Версаль — створення.
- Паризький салон — започаткована традиція регулярних художніх виставок в Парижі.
- Вільям Шекспір, пізні твори
- Франсуа де Ларошфуко
- П'єр Корнель
- Мольєр
- Франсуа Фенелон
- Френсіс Бекон (1561—1626), філософ
- Роберт Бойль (1627—1691)
- Роберт Гук (1635—1703)
- Ісаак Ньютон (1643—1727)
- Рене Декарт (1596—1650)
- Блез Паскаль (1623—1662)
- Франсуа Блондель (1618—1686), математик
- Ґотфрід Вільгельм Лейбніц (1646—1616), математик
- Крістофер Рен (1632—1723), математик, архітектор
- Тіто Лівіо Бураттіні (1617—1681) польсько-італійський мандрівник, математик, архітектор
-
Френсіс Бекон
-
Ґотфрід Вільгельм Лейбніц
-
Роберт Бойл
-
Рене Декарт
-
Соломон де Бросс. План Люксембурзького палацу з курдонером — парадним двором.
-
Франсуа Мансар. «Палац Бельруа»
-
Жак Лемерсьє. Палац Лувр, двір Каре, фото 2010 року.
-
Франсуа Блондель. «Фасад Колеж де Франс»
- Жак Лемерсьє (1585—1654)
- Соломон де Бросс (1571—1626)
- Франсуа Мансар (1598—1666)
- Жак Буйє де Блуа ()
- Луї Лево (1612—1670)
- Франсуа Блондель (1618—1686)
- Клод Перро (Claude Perrault 1613—1688)
- Жуль Ардуен-Мансар (1646—1708)
- Доменіко Фонтана (1543—1607)
- Франческо Борроміні (1599—1667)
- Лоренцо Берніні (1598—1680)
- Вінченцо Скамоцци (1548—1616)
- Карло Мадерно (1556—1629)
- Карло Райнальді (1611—1691)
- Карло Фонтана (1638—1714)
- П'єтро да Кортона (1596—1669)
- Джованні Баттіста Тревано (? — 1644) в Речі Посполитій
- Ян Марія Бернардоні (1541—1605) в Речі Посполитій
- Андреа дель Аква (1584—1656) в Речі Посполитій
- Лоренцо Сенес в Речі Посполитій
- Бенедетто Моллі () в Речі Посполитій
- Джакомо Бріано (1586—1649)
- Франческо Каратті (? — 1677) в Чехії
- Якопо де Ваккані (1613—1642) в Чехії
- Андреа Спецца в Чехії
- Карло Лураго (1615—1684) в Чехії
- Джованні Баттіста Алліпранді в Чехії
- Ян Блажей Сантіні Айхл (1677—1723) в Чехії
- Ніколо Пакассі в Празі
- Джованні П'єроні в Празі
- Павло Римлянин (? — 1618), будував у Львові
- Вілла Альдобрандіні, будівництво 1598—1603
- Вілла Торлонія
- Вілла Доріа Памфілі, будівництво 1644—1652 років, Рим
- Хуан Гомес де Мора (1586—1648)
- Альберто де ла Мадре де Діос (1575—1635)
- Хосе Беніто Чуррігера (1665—1725)
- Хоакін Чуррігера (1674—1720)
- Крістофер Рен (1632—1723)
- Роберт Гук (1635—1703), інженер-помічник К. Рена, будівничий Гринвіцької обсерваторії, купола собору Св. Павла тощо.
- Вільям Талман (1650—1719), архітектор, садівник
- Джон Ванбру (1664—1726), шпигун, драматург, архітектор-аматор,
- Ніколас Хоксмур (1661—1736)
-
Крістофер Рен
-
Роберт Гук
-
Джон Ванбру
-
Вільям Кент
- Аксамитов Дмитро Васильович (злам XVII—XVIII століття)
- Бухвостов Яків Григорович
- Старцев Дмитро Михайлович (батько)
- Старцев Йосип Дмитрович, син
- Савва Дементьєв
- Дорофей Мякішев
- Іван Михайлов
- Семен Петров
- Петро Потапов
- Ларіон Ковальов
- Чоглоков М. І.
- Нікодемус Тессін старший(1615—1681), Швеція
- Нікодемус Тессін молодший (1654—1728), Швеція
- 1637 рік театр Сан Кассіано, Венеція
- 1667 рік оперний театр, Дрезден
- 1667 рік оперний театр, Мюнхен
- 1678 рік оперний театр, Гамбург
- 1690 рік оперний театр, Ганновер
- 1693 рік оперний театр, Лейпциг
Лідером в будівництві театрів, однак, стала Венеція. Впродовж 1680-х років тут відкрито дев'ять нових оперних театрів і два драматичні переведені на створення оперних вистав (Сан Мозе та Сан Лука).
- Джакомо Тореллі (1608—1678) — італійський інженер, сценограф, винахідник театральних механізмів.
- Джованні Бурначіні (? — 1656) — італійський сценограф, працював в Венеції і у Відні, де і помер. Батько архітектора і художника-сценографа Лодовіко Оттавіо Бурначіні.
- Лодовіко Оттавіо Бурначіні (1636—1707) — італійський архітектор і театральний декоратор, працював у Відні.
- Фердинандо Бібієна (1656—1743)) — італійський сценограф зламу XVII—XVIII століть.
- Франческо Галлі Бібієна (1659—1739)) — італійський сценограф, архітектор і викладач зламу XVII—XVIII століть.
- Жан Батіст Люллі (Джованні Баттіста Луллі, 1632—1687)
- Джироламо Фрескобальді (1583—1643)
- Бенедетто Феррарі (1603/04 — 1681)
- Франческо Манеллі (1595/97 — 1667)
- Франческо Каваллі (1602—1676)
- Франческо Сакраті (1605—1650)
- Філіберто Лауренци (1619/20 — 1659)
- П'єтро Андреа Циані (1616 ? — 1684)
- П'єтро Антоніо Честі (1623—1669)
- Антоніо Сарторіо (1630—1680)
- Джованні Антоніо Боретті (1640 ?- 1672)
- Карло Паллавічіно (1640—1688).
- Арканджело Кореллі (1653—1713)
- Джузеппе Тореллі (1658—1709)
- Алессандро Скарлатті (1660—1725)
- Джованні Легренці (1626—1690)
- Франческо Гаспаріні (1667—1727)
- Антоніо Лотті (1667—1727)
- Алессандро Марчелло (1668—1749)
- Ніколо Аматі (1596—1684)
- Антоніо Страдіварі
- Гварнері, родина майстрів
- Гварнері дель Джезу (1698—1744)
- Джованні да Болонья (1524—1608)
- Лоренцо Берніні (1598—1680)
- Джуліано Фінеллі (Giuliano Finelli 1601—1653)
- Франческо Баратта Старший (1590—1666)
- Джованні Марія Баратта (1627—1675)
- Джованні Баратта (1670—1747)
- П'єтро Баратта (1659—1729)
- Генріх Мейрінг або Енріко Меренго (1628—1723)
- Алессандро Альґарді (1598—1654)
- Доменіко Гвіді (1625—1701)
- Мельхиоре Кафа (1635—1667)
- П'єтро Такка (1577—1640)
- Фердинандо Такка (1619—1686), син П'єтро Такка
- П'єтро Паоло Нальдіні (1619—1691)
- Джованні Баттіста Фоджині (1652—1725)
- Філіпе Каффієрі (Philippe Caffieri 1634—1716) — працював в Парижі
- Д. Картарі
- Карло Фонтана (1638—1714)
- Джузеппе Мацуола (1644—1725)
- Бернини П'єтро (1562—1629), скульптор, батько Лоренцо Берніні
- Бернини Луїджі (1612—1680), другорядний скульптор, інженер, архітектор, молодший брат Лоренцо Берніні
- Антоніо Раджи (1624—1686)
- Альбанезе Джованні Баттіста (1573—1630)
- Джованні Бонацца (1654—1736)
- Кьяріссімо Фанчеллі (1588—1632)
- Козімо Фанчеллі (1620—1688)
- Джакомо Антоніо Фанчеллі (1619—1671)
- Козімо Фанчеллі (1618—1688)
- Франческо Фанеллі (1577—1663)
- Ерколе Феррата (1610—1686)
- Джуліано Фінеллі (1602—1653)
- Джироламо Лученті (1627—1692)
- Франческо Мокі (1580—1654)
- Гаспаро Мола (Gasparo Mola 1571—1640), медальєр, ювелір, скульптор
- Філіппо Пароді (1630—1702)
- Джузепе Руснаті (Giuseppe Rusnati 1650—1713)
- Нікколо Роккатальята (1570—1636)
- Камілло Русконі (1658—1728)
- Джузеппе Торретто (1661—1743)
- Гаспар Марсі (1625—1681)
- Бальтазар Марсі (1628—1674)
- Жером Дюкенуа Старший (1570 ? — 1641 ?), див. Маннекен Піс, (хлопчик піс)
- Еразм Квеллінус старший (Erasmus Quellinus I 1584—1640)
- Артус Квеллінус Старший (1609—1668)
- Ромбоут Верхюльст (1624—1698)
- Маттеус ван Беверен (1630—1696)
- Жером Дюкенуа Молодший або Єронім Дюкенуа Молодший (1602—1654)
- Артус Квеллінус II (1625—1700)
- Артус Квеллінус III (1653—1688)
- Томас Квеллінус (1661—1709)
- Франц ван Босвіт (1635—1692)
- Бартоломеус Еггерс (бл. 1637—1692)
- Ромбоут Верстаппен ()
- Ромбоут Паувелс (Rombaut Pauwels 1625—1692)
- Пітер Вербрюгген старший (Pieter Verbrugghen I 1615—1686)
- Пітер Вербрюгген молодший (Pieter Verbrugghen II 1648—1691)
- Лукас Файдерб (1617—1697), скульптор та архітектор
- Жан Делькур из Гамуара ()
- Джусто Лекур (1627—1679)
- Жан ван Делен (Jean van Delen, 1640\46 —1703)
- Жак Йонгелінк (1530—1606),скульптор і медальєр
- Анрі Файдерб (Hendrik Faydherbe 1574—1629)
- Йоханнес ван Мілдерт (1588—1638)
- Георг Петель (1601—1635)
- Андрій Костіль ()
- Ромбоут Вергюльст (1624—1698)
- Бартоломеус Еггерс (1637—1692)
- Гендрік де Кейзер (1565—1621)
- Жак Молле (Jacques Mollet бл. 1564 — бл. 1649) — садівник у французькому замку Ане. Батько ландшафтного архітектора Клода Молле.
- Клод Молле (Claude Mollet 1563—1650) — головний садівник трьох королів Франції Генріха IV, Людовика XIII та малого тоді Людовика XIV.
- Андре Молле (André Mollet 1600—1665) — онук Жака Молле, котрий покинув Францію і працював ландшафтним архітектором у Голландії, Швеції, Англії.
- Виникнення жіночого руху
- Єлизавета I (королева Англії)
- Артемізія Джентілескі (1593—1653), італійська художниця
- Софонісба Ангіссола, італійська художниця, портретист
- Клара Петерс (1589—1657), нідерландська художниця, майстриня натюрмортів
- Жозефа Обідуш (бл. 1630—1684) португальська художниця, майстриня релігійного живопису
- Анна Конвей, англійський математик
- Галшка Гулевичівна, фундатор Київської братської школи-академії
- Тетяна Курцен ()
- Анастасія Павлик ()
На землях України засновано два університети:
- 1615 рік у Києві (майбутня Києво-Могилянська академія)
- 1660 рік у Львові.
- Ян Амос Коменський (1592—1670)
- Колеж Чотирьох Націй
- Аннібалє Каррачі (1560—1609)
- Караваджо (1571—1610)
- Гверчіно (1591—1666)
- Карло Сарачені (1579—1620)
- Франческо Альбані (1578—1660)
- Філіппо Наполетано (бл. 1587—1629)
- П'єтро да Кортона (1596—1669)
- Джоакіно Ассерето (1600—1649)
- Бернардино Мей (1612—1676)
- Андреа Поццо (1642—1609)
- Карло Маратті (1625—1713)
- Гауденціо Феррарі (1575—1646)
- Каспар ван Віттель (або Гаспаре Ванвітеллі 1653—1736)
- Доменіко Фетті (1589—1623)
- Ніколо Реньєрі (1588—1667)
- Ораціо Джентілескі (1563—1639)
- Бартоломео Манфреді (1580—1622)
- Хосе де Рібера (1591—1652)
- П'єтро Беллотті (1625—1700)
- Лука Джордано (1632—1705)
- Массімо Станціоне (1586—1756)
- Доменіко Фйязелла (1589—1669)
- Маттіа Преті (1613—1699)
- Рекко Джузеппе (1634—1695)
- Артемізія Джентілескі (1593—1653)
- Кьяра Варотарі (1584—1660)
- П'єр Франческо Мола (1612—1666)
- Сальватор Роза (1615—1673)
- Руопполо (1629—1693)
- Бартоломео Бімбі (1648—1729)
- Франческо Солімена (1657—1747)
- Доменікіно (1581—1641)
- Гвідо Рені (1575—1642)
- Джузеппе Марія Креспі (1665—1747)
- Бернардо Строцці (1581—1644)
- Джованні Баттіста Ланджетті (1635—1676)
- Алессандро Маньяско (1667—1749)
- Джованні Бенедетто Кастільйоне (1607—1664)
- П'єтро Новеллі (1603—1647)
- Франческо Фуріні (1603—1646)
- Лодовіко Чіголі (1559—1613)
- Еварісто Баскеніс (1617—1677)
- Франческо Нолетті або Франческо Мальтезе (бл. 1611—1654)
- Томмазо Долабелла (або Томаш Долабелла, 1570—1650)
- Фаустино Боккі (1659—1741)
- Ісідоро Біанкі (1581—1662)
- Себастьяно Маццоні (1611—1678)
- П'єр Франческо Чіттадані (1616—1681)
- П'єтро Паоліні (1603—1681)
- Джованні Серодіне (1600—1630)
- П'єтро дель По (1616—1692)
- Бенедетто Дженнарі молодший (1633—1715)
- Джованні Баттіста Креспі (1573—1632)
- П'єтро Теста (1611—1650), графік
- Філіппо Лаурі (1623—1694)
- Даніеле Креспі (1590—1630)
- П'єтро Паоло Бонці (Pietro Paolo Bonzi 1576—1636)
- Ораціо Рімінальді (1593—1630)
- Лоренцо Ліппі (1606—1665)
- Пітер Мулір молодший (1637—1701)
- [[ ]]
- Якоб Матам (1571—1631), батько Теодора Матама
- Теодор Матам (1606—1676), син Якоба Матама
- Реміджо Кантагалліна (1582—1656)
- Жак Калло (1592—1635)
- Герард Сегерс (1589—1638)
- Рембрандт ван Рейн (1606—1669)
- Джованні Бенедетто Кастільйоне (1610—1665)
- Стефано делла Белла (1610—1664)
- Хосе де Рібера (1591—1652)
- Робер Нантейль (1623—1678)
- Джуліо Паріджі (1571—1635)
- Абрахам Босс (1604—1676)
- Сімоне Кантаріні (1612—1648)
- Карел Дюжарден (1622—1678)
- Вацлав Холлар (1607—1677)
- Стефано делла Белла (1610-16664)
- Мельхіор Таверньє (1564—1641)
- Рейньєр Зееман (1623—1667)
- П'єтро Теста (1611—1650)
- Франсуа Перьє (1594—1649)
- Жан Лепотр (1617—1682)
- Жан Берен (1640—1711)
-
Абрахам Босс , «Майстерня граверів»
-
Абрахам Босс , «Друкарня офортів»
-
Жак Калло. «Сліпий і жебрак», 1622 рік
-
Жак Калло. «Два театральні персонажі», 1616 рік
-
Жак Калло. «Апостол Павло»
-
Жак Калло. «Вельможа в літах»
-
Клод Лоррен. «Танок на березі річки», офорт
-
Робер Нантейль. Хвора «Анна Австрійська, королева Франції», 1666 рік
-
Робер Нантейль. «Міністр Жан Батіст Кольбер». 1674 рік
-
Даніель Маро. «Проект бібліотеки».
-
Жан Берен. «Орнаментальне панно»
-
Сімон Вуе. «Зразок гротеска»
-
Даніель Маро. «Гротеск з пейзажем»
-
Даніель Маро. «Металеві ворота»
-
Хосе де Рібера, «П'яний Силен», офорт 1628 року
-
Стефано делла Белла. «Порт». Офорт
- Йоахим фон Зандрарт (1606—1688)
- Йоган Лісс (1597—1631)
- Ганс фон Аахен (1552—1615)
- Адам Ельсгаймер (1578—1610)
- Мартин Альтомонте (1657—1745)
- Даніель Шульц (1615—1583)
- Ніколас Кнюпфер (1603—1660)
- Йоган Шенфельд (1609—1683)
- Йоган Карл Лот (1632—1698)
- Георг Флегель (1566—1638)
- Абрахам Міньон (1640—1679)
- Хрістофер Паудіс (1618—1666)
- Андреас Стех (1635—1697), працював в місті Гданськ
- Ондржей Філіп Квітайнер (Андреас Квітайнер 1679—1729), скульптор
- ()
- Ель Греко (1541—1614), пізній період
- Дієго Веласкес (1599—1660)
- Франсіско Рібальта (1565—1628)
- Томас Єпес (Tomás Yepes 1595—1674), майстер натюрмортів
- Франсіско Баррера (бл. 1595—1658), майстер натюрмортів
- Франсіско де Сурбаран (1598—1664)
- Хуан Санчес Котан (1560—1627), майстер натюрмортів
- Хуан ван дер Хамен і Леон (1596—1631)
- Хуан де Арельяно (1614—1676)
- Бартоломео Естебан Мурільйо (1617—1682)
- Антоніо Переда (1611—1678)
- Алонсо Кано (1601—1667)
- Хуан Пантоха де ла Крус (1553—1608)
- Хуан Кареньо де Міранда (1614—1685)
- Отто ван Веен (бл. 1556—1629)
- Юстус Сустерманс (1597—1681)
- Гаспар де Крайєр (1582—1669)
- Хендрік ван Бален старший (1575—1632)
- Амброзіус Босгарт старший (1573—1621)
- Адам де Костер (1586—1643)
- Адріан Брауер (1605—1638)
- Ян Брейгель Старший (1568—1625)
- Пітер Пауль Рубенс (1577—1640)
- Антоніс ван Дейк (1599—1641)
- Франс Снейдерс (1579—1657)
- Бонавентура Пітерс старший (1614—1652)
- Віллем Габрон (1619—1678)
- Корнеліс Гісбрехтс (бл. 1630 — бл. 1683)
- Себастьян Боннекруа (середина XVII століття)
- Якоб Йорданс (1593—1678)
- Йоос де Момпер (1564—1635)
- Гейсбрехт Лейтенс (Майстер зимових пейзажів, 1586—1656)
- Давід Тенірс молодший (1610—1690)
- Ян Фейт (1611—1661)
- Ян ван де Венне, або Псевдо ван де Венне (1590? — 1651)
- Міхель Свертс (1624—1664)
- Ієронімус Франкен молодший (1578—1623)
- Корнеліс де Вос (1584—1651)
- Абрахам ван Діпенбек (1596—1675)
- Теодор Буйєрманс (1620—1678)
- Франс Галс (1585—1666)
- Рембрандт (1606—1669)
- Говерт Флінк (1615—1660)
- Якоб Ваккер (1608—1651)
- Герард Терборх (1617—1681)
- Фердинанд Боль (1616—1680)
- Ян де Брай (1627—1697)
- Герріт ван Гонтгорст (1590—1656)
- Бартоломеус ван дер Гелст (1613—1670)
- Деніел Мейтенс старший (1590—1648), працював у Англії
- Вернер ван ден Волкерт (1580—1635)
- Рембрандт
- Рейєр ван Бломендаль (1628—1675)
- Ян Вермер (1632—1675)
- Рембрандт (1606—1669)
- Карел Фабріціус (1622—1654)
- Ян Стен (1626—1679)
- Юдит Лейстер (1609—1660)
- Ян Мінзе Моленар (1610—1668)
- Пітер де Хох (1629—1684)
- Герард Терборх (1617—1881)
- Ніколас Мас ()
- Леонард Брамер (1596—1674)
- Пітер Кодде (1599—1678)
- Дейстер Віллем Корнеліс (1599—1635)
- Філіпс Вауерман (1619—1668)
- Адріан ван де Венне (1589—1662)
- Якобус Врел ()
- Арт де Гелдер ()
- Барент ван Сомерен (1572—1632)
- Герард Доу (1613—1675)
- Корнеліс Сафтлевен (1607—1681)
- Егберт ван дер Пул (1621—1664)
- [[]] ()
- Якоб ван Рейсдал (1628—1682)
- Мейндерт Гоббема (1638—1709)
- Есаяс ван де Вельде ()
- Говерт Кампгейзен ()
- Ніколас Берхем (1620—1683)
- Людолф Бакгейзен ()
- Саломон ван Рейсдал ()
- Юстус ван Гейсум старший (1659—1716)
- Філіпс Вауерман (1619—1668)
- Пітер Вауверман (1623—1682)
- Ян Вауерман (1629—1666)
- Абрахам Віллартс ()
- Симон де Влігер ()
- Ян ван Гойєн ()
- Ян ван де Капелле ()
- Якоб ван Рейсдал (1628—1682)
- Есайяс ван де Велде ()
- Віллем Калф (1619—1683)
- Юріан ван Стрек (1632—1687)
- Пітер Клас (1597—1660)
- Віллем Клас Геда (1594—1680)
- Пітер Стенвейк (1615—1656)
- Абрагам ван Беєрен (1620—1690)
- Віллем ван Алст ()
- Балтазар ван дер Аст ()
- Отто Марсеус ван Скрик ()
- Юстус ван Гейсум старший (1659—1716)
- Вінсент ван де Вінне (1628—1702)
- Самюел ван Гоґстратен (1627—1678)
- Рембрандт (1606—1669)
- Матіас Стомер (бл. 1600—1672)
- Ніколас Мас (1634—1693)
- Леонард Брамер (1596—1674)
- Якоб ван Сваненбург (1571—1638)
- Даніель Дюмустьє (1574—1646)
- Ніколя Пуссен (1594—1665)
- Клод Лоррен(1600—1682)
- Себастьян Бурдон(1616—1671)
- Філіп де Шампень(1602—1674)
- Жорж де ла Тур(1593—1652)
- Симон Вуе(1590—1649)
- Жак Белланж(1594? — після 1638)
- Валантен де Булонь(1591—1632)
- Шарль Лєбрен(—)
- Ніколя де Ларжильєр(1656—1746)
- Луї Лєнен(1593—1648)
- П'єр Міньяр(6121 — 1695)
- Жан-Батіст Моннуайє(1634—1699)
- Фердінанд Фут(—)
- Абрахам Міньон (1640—1679)
- Жан Жувене(—)
- Луїза Муайон (1610—1696), майстриня натюрмортів
- Вільям Ларкін (1580—1519)
- Антоніс ван Дейк (1599—1641)
- Пітер Лелі (1618—1680)
- Годфрі Неллер (1646—1723)
- Вільям Добсон (1611—1646)
Це незавершена стаття про століття. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |