Ганна Герцик
| Ганна Герцик | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Ганна Павлівна Герцик |
| Народилася |
Полтава |
| Померла | не раніше 24 січня 1752 |
| Національність | |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Герцики |
| Батько | Павло Семенович Герцик |
| Мати | Ірина Яблонська |
| Родичі | Забіли |
| У шлюбі з | Пилип Орлик |
| Діти | 3 сина та 5 доньок |
Ганна Павлівна Герцик (29 липня 1683 — пом. не раніше 24 січня 1752[1][2]) — дружина гетьмана Пилипа Орлика.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походила зі козацької старшини Герциків, які мали єврейське коріння. Донька Павла Герцика, полтавського полковника й генерального осавула, та його дружини Ірини Яблонської.
У 1698 році вийшла заміж за писаря полтавського полку Пилипа Орлика. Цей шлюб посприяв кар'єрі Орлика: Ганна принесла йому в посаг села на Стародубщині, Чернігівщині й Полтавщині, що дало змогу йому стати заможним «державцем».
Підтримувала політичні погляди чоловіка щодо відокремлення від Московського царства. Після виступу Мазепи проти Петра I у 1708 році та програної шведами та українцями Полтавської битви у 1709 році Орлики були вимушені емігрувати, разом з Мазепою та козацькою старшиною. У вигнанні чоловіка Ганни було обрано гетьманом Війська Запорізького. Ганна до 1711 року вже народила трьох синів, один з яких був хрещеником шведського короля Карла XII (Якова), а інший — Івана Мазепи (Григора).
Саме гетьманша у вигнанні взяла на себе більшість відповідальності за дітей (а всього їх в родині було сім), поки Пилип їздив по всій Європі в пошуках міжнародної підтримки для звільнення України та об'єднання двох її частин. Ганна була для гетьмана справжнім тилом в Османській імперії, Швеції, Німеччині.
У Швеції на острові Рюген Ганна народила доньку Марію. Тут, в Крістіянстаді, Ганна Орлик залишалась з сім'єю довгий час. 11 жовтня 1720 року Орлики залишили Швецію. Шлях Ганни спочатку стелився до Ганноверу, потім до Вроцлаву, де вона разом з дітьми переховувалася у монастирі від московських шпигунів. У 1721 році раптово помер син Яків. Деякий час разом з доньками Варварою та Марією мешкала у Станиславові.
Вела листування з німецькими князями, польськими магнатами та шведськими королями, намагаючись допомагати у справах спочатку чоловікові, згодом синові Григору. У 1747 році шведський король Фредерік I призначив їй невелику пенсію. Про дату та місце смерті невідомо.
Родина[ред. | ред. код]
Чоловік — Пилип Орлик (1672—1742). Народила восьмеро дітей:
- Настя або Анастасія-Теодора (1699 — 1728), дружина шведського графа Йоганна Штейнфліхта
- Петро-Григорій (1702 — 1759), генерал-лейтенант королівського війська Франції
- Михайло (1704 — бл. 1722)
- Марія-Ганна або Марина або Маріанн (1710, за іншими даними: 1715 — після 1750)
- Катерина (1718 — 1719)
- Яків (1709 — 1721; за іншими даними 1711 — 1722)
- Варвара (1712 — після 1750)
- Марта (1713 — ?; за іншими даними 1714 — ?), дружина Дзєржановського
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик… — С. 173.
- ↑ на основі знахідки Барвінського Богдана
Джерела[ред. | ред. код]
- Білоусько О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини. Друга половина XVI — друга половина XVIII століття. — С. 206.
- Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик. Генерал-поручник Людовика XV (1742—1759) [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Ню-Йорк : Восьмий курінь УПС ім Григора Орлика, 1972. — 1972. — 222 с.
- Сергій Павленко. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. — Київ : Вид. дім «КМ Академія», 2008. — 602 с. — ISBN 966-518-259-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пилип Орлик та Ганна Герцик [Архівовано 4 листопада 2017 у Wayback Machine.].
- До 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика [Архівовано 19 січня 2019 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
