Європейська волонтерська служба
| Європейська волонтерська служба | |
 | |
| Засновник | Європейська Комісія |
|---|---|
 Європейська волонтерська служба у Вікісховищі | |
Європе́йська волонте́рська слу́жба (скорочено ЄВС, або Європейське волонтерство; англійською European Voluntary Service, EVS) — програма Європейської комісії, яка дає змогу молодим людям попрацювати за кордоном на волонтерських засадах. Зазвичай волонтери за проєктами ЄВС залучаються до праці у сферах культури, спорту, охорони довкілля, займаються з дітьми тощо.
Волонтери ЄВС працюють у неприбуткових організаціях та установах і беруть активну участь у суспільному житті своєї приймаючої спільноти. У той же час вони отримують новий досвід та знання, що можуть бути корисними для їх майбутнього життя.
Історія створення та мета діяльності Європейської волонтерської служби[ред. | ред. код]
У середині 1990-х років Європейська комісія висунула пропозицію щодо створення Європейської волонтерської служби для молоді. У 1995 році Європейський парламент схвалив цю пропозицію та вперше заклав у бюджет Європейського Союзу кошти для її втілення в життя. Цього ж року розпочались найперші експериментальні волонтерські проєкти для молоді ЄС. Власне ж Європейська волонтерська служба розпочала свою діяльність як пілотний проєкт у 1996 році. Оцінка діяльності ЄВС показала, що Європейське волонтерство отримало широку підтримку на місцях, а волонтерська діяльність є важливим компонентом молодіжної та соціальної політики, підвищуючи мобільність, активізуючи громадянську позицію, полегшуючи перехід молоді до дорослого життя. Як наслідок, діяльність Європейської волонтерської служби було продовжено на наступні роки[1]. У 2000 році EVS була включена до програми «Youth», яку в 2007 році замінила програма Європейської комісії «Youth in Action» («Молодь в дії»)[2]. Починаючи з 1 січня 2014 року запрацювала програма Erasmus+, яка стала результатом інтеграції семи проєктів, що діяли під егідою Європейської комісії протягом 2007–2013 років, в тому числі і «Youth in Action»[3].
Європейська волонтерська служба була створена для того, щоб волонтери здобували необхідні вміння та навички, які впливають на їх особистісний та професійний розвиток, за допомогою неформальної освіти. Участь в проєктах Європейського волонтерства розвиває толерантність та солідарність, популяризує активну участь молоді в громадському житті[4]. Проєкти ЄВС відкриті для людей будь-якої національності, релігійної конфесії, сексуальної орієнтації, політичних вподобань тощо[5]. Волонтерство також розглядається як засіб сприяння соціальній згуртованості та солідарності як всередині, так і за межами Європейського Союзу[1].
Проєкти Європейської волонтерської служби[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
European Voluntary Service — Breaking Barriers. Over 90 EVS volunteering on a video. (англ.) |
ЄВС дає змогу волонтерові займатися суспільною працею в усіх країнах ЄС та низці партнерських країн, зокрема в Україні. Волонтери з України можуть поїхати виключно до країн Європейського Союзу, країн-учасниць Європейської асоціації вільної торгівлі — Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії або до країни-кандидату до ЄС — Туреччини[6].
Середня тривалість проєктів ЄВС становить 6-12 місяців, хоча бувають і коротші програми (однак не менше 2 місяців). Короткострокові проєкти (від трьох тижнів) можливі лише, якщо до них залучають осіб із особливими потребами.
Участь в проєктах Європейської волонтерської служби можуть брати люди віком від 18 до 30 років. В окремих випадках віковий ценз на окремі проєкти знижують до 16-17 років. Попередній трудовий досвід, особливі навички чи знання мови приймаючої країни від волонтерів не вимагаються. У проєкті ЄВС волонтер може брати участь тільки один раз за життя (окрім короткострокових проєктів — після них можна взяти участь ще в одному довгостроковому)[4].
Участь у проєктах Європейського волонтерства безкоштовна, лише в окремих програмах волонтеру потрібно оплатити незначну частину (до 10%) транспортних витрат на те, аби добратися до приймаючої країни[7].
В цей же час за кошти ЄВС оплачується наступне:
Навчання:
- підготовчі тренінги (перед виїздом за кордон);
- різноманітні спеціальні курси та тренінги до початку та під час проєкту (наприклад, курси з вивчення мови приймаючої країни);
- ввідний тренінг (незадовго після прибуття до країни);
- оцінювальна зустріч (всередині реалізації проєкту);
- підсумкова зустріч (після завершення проєкту).
Витрати, безпосередньо пов'язані з участю волонтера у проєкті:
- страхування;
- транспортні витрати;
- харчування та проживання;
- гроші на кишенькові витрати.
Інші витрати:
- методична допомога та підтримка з боку опікуна-ментора;
- сертифікат Європейської Комісії, який засвідчує участь у програмі ЄВС;
- можливість продовжувати міжнародну діяльність (зокрема, брати участь у міжнародних обмінах)[4].
Волонтери, які закінчили участь в проєкті ЄВС, мають змогу подавати заявку на Future Capital grant (Майбутній капітальний грант) для розробки та подальшого керування своїм власним проєктом у одній з країн, де діє Європейська волонтерська служба. Заяву на грант необхідно подавати не пізніше двох років після закінчення участі в проєкті ЄВС[8].
Процедура відбору учасників[ред. | ред. код]
Можливість повністю оплаченого перебування в іншій країні робить цю програму дуже популярною. Європейська волонтерська служба організовує залучення до проєктів близько 600 учасників на рік і кандидати на участь в проєкті піддаються суворому процесу оцінювання[8].
Особа, що прагне взяти участь у відборі до проєктів ЄВС, має пройти наступні кроки:
- відшукати цікавий для себе проєкт у базі даних ЄВС;
- знайти акредитовану відсилаючу організацію у своїй країні;
- за допомогою відсилаючої організації вийти на приймаючу організацію та подати їй свою кандидатуру на участь в проєкті;
- у випадку позитивного рішення приймаючої організації подається заявка на фінансування проєкту. Цю заявку ухвалює (чи відхиляє) Національне агентство програми «Молодь в дії» країни, в якій відбуватиметься проєкт[4][9].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б EVS History — How it all began. [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Dorota Braziewicz, Marie Francard, Sylwia Jedra. Let’s Begin EVS Chain Reaction!. — Warsaw : Stowarzyszenie Promocji Wolontariatu, 2011. — P. 7.(англ.)
- ↑ Erasmus+ Programme Guide. — European Commission, 2014. — Vol. 1. — P. 10. (англ.)
- ↑ а б в г Процак Олег, Дуткевич Марія. Волонтером у Європу. Путівник альтруїста. — Львів : Дизайн-студія «Папуга», 2010. — С. 21-27. — 500 прим.
- ↑ European Voluntary Service Charter [Архівовано 18 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Програма «Молодь в дії». Європейська волонтерська служба. Інструкції. FAQ. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
- ↑ Frequently asked questions on the European Voluntary Service [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Charlotte Hindle, Nate Cavalieri, Rachel Collinson, Korina Miller, Mike Richard. Volunteer: A Traveller’s Guide to Making a Difference Around the World. — Lonely Planet Publications Pty Ltd, 2010. — P. 97. — ISBN 978 1 74220 085 9. (англ.)
- ↑ Youth in Action programme. How to proceed. [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Європейська волонтерська служба |
- http://ec.europa.eu/youth/youth-in-action-programme/doc82_en.htm [Архівовано 21 березня 2011 у Wayback Machine.]
- http://ec.europa.eu/youth/evs/aod/hei_en.cfm [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Молодь в дії — в Україні. Офіційний сайт програми. [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
|
