Єлизавета Франциска Австрійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Франциска Австрійська
нім. Elisabeth Franziska von Österreich
Єлизавета Франциска
Народилася 17 січня 1831(1831-01-17)
Офен, Королівство Угорщина
Померла 14 лютого 1903(1903-02-14) (72 роки)
Альбертіна, Відень, Австро-Угорська імперія
·пневмонія
Поховання міський цвинтар Бадену біля Відня
Підданство Австро-Угорська імперія
Діяльність аристократка
Титул ерцгерцогиня Австрійська
Конфесія католицтво
Рід Габсбурги
Батько Йозеф Антон Австрійський
Мати Марія Доротея Вюртемберзька
Брати, сестри Йозеф Карл Австрійський, Стефан Франц Австрійський, Герміна Австрійська і Марія Генрієтта Австрійська
У шлюбі з 1) Фердинанд Карл Австрійський
2) Карл Фердинанд Австрійський
Діти Від першого шлюбу: Марія Тереза
Від другого шлюбу: Франц Йозеф, Фрідріх, Марія Крістіна, Карл Стефан, Ойген, Марія Елеонора
Нагороди Орден королеви Марії Луїзи

Єлизавета Франциска Марія Австрійська (нім. Elisabeth Franziska Maria von Österreich; 17 січня 1831 — 14 лютого 1903) — ерцгерцогиня Австрійська з династії Габсбургів, принцеса Угорщини та Богемії, донька палатина Угорщини Йозефа Антона Австрійського та вюртемберзької принцеси Марії Доротеї, дружина ерцгерцога Австрії Фердинанда Карла, а після його смерті — ерцгерцога Карла Фердинанда Габсбурга.

Біографія[ред. | ред. код]

Єлизавета Франциска народилась 17 січня 1831 року в Офені. Вона була третьою дитиною та другою донькою в родині палатина Угорщини Йозефа Антона Австрійського та його третьої дружини Марії Доротеї Вюртемберзької. Дівчинка мала старшого брата Александра, сестра Франциска померла немовлям ще до її народження. Згодом в сім'ї з'явився ще один син Йозеф Карл та донька Марія Генрієтта. Від першого шлюбу батька дівчинка мала єдинокровного брата Стефана Франца та сестру Герміну, яка невдовзі стала принцесою-настоятелькою Терезіанського інституту шляхтянок у Празі. Мешкала родина у замку Буди, літньою резиденцією був палац Альчуті.

Батько помер перед 16-річчям Єлизавети Франциски. Матір, яка сповідувала лютеранство, австрійський двір попросив залишити замок, після чого Марія Доротея була змушена переїхати в Аугартен у Відні.

За кілька місяців після цього Єлизавета одружилася із 26-річним ерцгерцогом Австрійським та принцом Модени Фердинандом Карлом, який походив з дому Габсбургів-Есте. Наречену описували як разюче красиву дівчину. Весілля відбулося в Шенбрунні у Відні 4 жовтня 1847. У подружжя народилася єдина донька:

За чотири місяці після її народження Фердинанд Карл помер від черевного тифу в Брно, після того, як проінспектував місцеві шпиталі.

Замок в Гросс-Зеєловиці

Під впливом матері імператора Австрії, Софії Баварської, Єлизавета взяла другий шлюб, оскільки молодий Франц Йосиф I почав виявляти жваву зацікавленість до молодої удовиці, яка зберегла шарм та чарівність. Софія ж не бажала бачити невісткою принцесу з угорської гілки династії.

За рік перед цим її молодша сестра Марія Генрієтта одружилася з кронпринцом Бельгії Леопольдом.

Ерцгерцогиня побралася із своїм кузеном, ерцгерцогом Карлом Фердинандом Тешенським. Наречений був воякою австрійської армії та доводився молодшим братом герцогу Тешенському. Весілля відбулося у Відні 18 квітня 1854 року. Шлюб виявився щасливим. Подружжя мало віденські апартаменти та часто жило у володіннях старшого брата Карла Фердинанда в Гросс-Зеєловиці в Моравії.

У пари народилося шестеро дітей:

Карл Фердинанд Австрійський

Ерцгерцогиня цікавився музикою та займалася підтримкою різних соціальних закладів.

Під час Австро-прусської війни 1866 року вона регулярно відвідувала військові шпиталі та надавала допомогу пораненим солдатам.

Дійшовши зрілого віку, Єлизавета Франциска як і раніше була привабливою жінкою. За переказами, король Альфонс XII, роблячи пропозицію Марії Крістіні, помітив своєму родичу: «Мені дуже подобається матір, але я маю одружитися з донькою».[1]

Чоловіка не стало восени 1874 року. Синів після цього всиновив герцог Тешенський, який мав тільки одну доньку та не мав спадкоємців. Після його смерті у 1895 році старший, Фрідріх, успадкував його титул та величезні земельні володіння, ставши одним з найбагатших людей в імперії.

Єлизавета Франциска пережила чоловіка майже тридцять років і пішла з життя 14 лютого 1903-го в палаці сина Фрідріха у Відні. Причиною смерті стала затяжна пневмонія. Тіло ерцгерцогині забальзамували та 18 лютого доправили до каплиці у Вайльбургу. До закінчення будівництва сімейної гробниці воно перебувало в імператорському склепі Капуцинеркірхе. Після завершення облаштування мавзолею, місцем поховання Єлизавети Франциски, згідно її бажання, став міський цвинтар Геленефрідхоф у Бадені.[2] Перепоховання відбулося 15 травня 1903 року.[3]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден королеви Марії Луїзи № 806 (Іспанія).

Генеалогія[ред. | ред. код]

Франц I
 
Марія Терезія
 
Карл III
 
Марія Амалія Саксонська
 
Фрідріх II Ойген
 
Фредеріка Бранденбург-Шведтська
 
Карл Крістіан Нассау-Вайльбург
 
Кароліна Оранж-Нассауська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд II
 
 
 
 
 
Марія Луїза Іспанська
 
 
 
 
 
Людвіг Вюртемберзький
 
 
 
 
 
Генрієтта Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йозеф Австрійський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Доротея Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Франциска
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Марія Крістіна Австрійська, королева Іспанії [1] [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Профіль на Find A Grave [2] [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Замітка у «Neue Freie Presse» від 15 травня 1903 [3] (нім.)

Література[ред. | ред. код]

  • Hamannová, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: BRÁNA, Knižní klub, 1996. 408 s. ISBN 80-85946-19-X. стор. 54–56. (чес.)

Посилання[ред. | ред. код]