Іванківці (Сатанівська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іванківці
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Сатанівська селищна громада
Основні дані
Засноване XIV
Перша згадка XV століття
Населення 1542
Площа 4,325 км²
Густота населення 356,53 осіб/км²
Поштовий індекс 32037
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°11′16″ пн. ш. 26°15′22″ сх. д. / 49.18778° пн. ш. 26.25611° сх. д. / 49.18778; 26.25611Координати: 49°11′16″ пн. ш. 26°15′22″ сх. д. / 49.18778° пн. ш. 26.25611° сх. д. / 49.18778; 26.25611
Середня висота
над рівнем моря
338 м
Місцева влада
Адреса ради 32034, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Сатанів, вул. Бузкова, 68
Староста Клепас Сергій Васильович
Карта
Іванківці. Карта розташування: Україна
Іванківці
Іванківці
Іванківці. Карта розташування: Хмельницька область
Іванківці
Іванківці
Мапа
Мапа

Іва́нківці — село в Україні, у Сатанівській селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1542 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Хата

Відомі раніше як Іванківці Сатанівські. У довідковому виданні «Парафії та церкви Подільської єпархії» (Кам'янець-Подільський, 1901) зазначено: «Село розташоване в долині, оточеній невеликими височинами, у п'яти верстах від Сатанова на південь і в трьох верстах від прикордонної річки Збруч. Річки та ставка в селі немає, але місцевість здорова, багата садами, поблизу є ліси. Ґрунти — чорнозем і суглинок. Іванківці належали і належать до Сатанівського маєтку і щодо землеволодіння мали однакову долю із Сатановом. Село велике і має дві парафії — Преображенську та Вознесенську» [1].

26 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду розвідча чота (командир Павло Сумароків) Подільської групи Армії Української Народної Республіки захопила в Іванківцях 14 бійців московського продовольчого взводу на чолі з командиром, повернувши селянам награбоване цим взводом у них збіжжя. За це селяни подарували козакам 3 вози вівса для коней. Полонені грабіжники були розстріляні на цвинтарі.

У селі в братській могилі поховано Героя Радянського Союзу Павла Олександровича Макарова, який загинув 24 березня 1944 року в бою біля села.

15 жовтня 2015 року під час архіпастирського візиту Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у Іванківцях освятив Вознесенський храм[2].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 98,25%
російська 1,75%

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

В зеленому щіті з срібною хвилястою базою і срібною главою, відділеною у дев’ять зламів, середній з яких більший, срібна мурована фортеця із баштою посередині, з чорними вікнами і відчиненими ворітьми, у яких золоте коло з червоним трипільським візерунком. На башті – червоний людський слід в балку. Башта супроводжується по сторонам двома золотими квітками буку із срібними листками і стеблами. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ІВАНКІВЦІ».

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище розділене горизонтально на п'ять смуг – ламану у 9 зламів білу, середній злам більший, зелену, муровану білу, зелену і хвилясту білу, у співвідношенні 1:2:1:1:1. На другій смузі дві жовтих квітки буку із білими листками і стеблами, на третій – червоний людський слід.

Пояснення символіки[ред. | ред. код]

Фортеця – символ історичної споруди, що існувала в селі; слід – легенда про слід Божої Матері на камені; трипільський візерунок – символ давніх трипільських поселень в цій місцевості; квітки буку – символ єдиного місця на Поділлі, де росте бук; п'ять зелених трикутників – символ п'яти пагорбів навколо села; хвиляста база – річка Збруч.

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

Неподалік від села розташовані ботанічний заказник «Сатанівська Дача» та Іванковецький ландшафтний заказник, гідрологічний заказник Шандровський. Село Іванківці лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 738.
  2. Предстоятель Київського Патріархату освятив Вознесенський храм села Іванківці на Хмельниччині[недоступне посилання]
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література[ред. | ред. код]

  • Иванковцы-Сатановские // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 738—739. (За виданням: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. — Выпуск девятый. Под редакцией священника Евфимия Сецинского. Приходы и церкви Подольской епархии. — Каменец-Подольск, 1901).
  • Іванківці // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 211.
  • З минулого села Іванківці // Соха Володимир. Сатанів. — Хмельницький, 1991. — С. 14—17.
  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.

Посилання[ред. | ред. код]