Іванівка (селище, Березівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Іванівка
Сквер біля будинку культури
Сквер біля будинку культури
Сквер біля будинку культури
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Березівський район Березівський район
Громада Іванівська селищна громада
Код КАТОТТГ: UA51020090010055034
Облікова картка Іванівка (селище, Березівський район) 
Основні дані
Засновано 1793
Статус із 2024 року
Площа 5.17 км²
Населення 2362 (01.01.2022)[1]
Густота 460.54 осіб/км²;
Поштовий індекс 67200
Телефонний код +380 4854
Географічні координати 46°58′32″ пн. ш. 30°28′11″ сх. д. / 46.975611° пн. ш. 30.46972° сх. д. / 46.975611; 30.46972Координати: 46°58′32″ пн. ш. 30°28′11″ сх. д. / 46.975611° пн. ш. 30.46972° сх. д. / 46.975611; 30.46972
Водойма Річка Великий Куяльник


Відстань
Найближча залізнична станція: Буялик
До станції: 26 км
До обл. центру:
 - залізницею: 62 км
 - автошляхами: 71 км
Селищна влада
Адреса 67200, Одеська область, Березівський район, смт Іванівка, вул. Центральна, 93
Карта
Іванівка. Карта розташування: Україна
Іванівка
Іванівка
Іванівка. Карта розташування: Одеська область
Іванівка
Іванівка
Мапа

Іванівка у Вікісховищі

Івáнівка (до 1858 року Мала Баранівка, до 1945 року Янівка[2][3]) — селище Березі́вського району Одеської області, адміністративний центр Іванівської селищної громади. До 17 липня 2020 р. — центр колишнього Іванівського району.

Географія[ред. | ред. код]

Іванівка розташована на березі Великого Куяльника, у 74 км на півночі від обласного центру міста Одеси.

Клімат[ред. | ред. код]

В Іванівці вологий, помірно-континентальний клімат, який поєднує риси континентального та морського.

Кліматограма Іванівки
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
129
 
 
−2
−9
 
 
52
 
 
2
−6
 
 
35
 
 
11
−3
 
 
21
 
 
20
3
 
 
49
 
 
27
10
 
 
73
 
 
32
15
 
 
91
 
 
33
18
 
 
29
 
 
33
18
 
 
50
 
 
25
11
 
 
49
 
 
18
6
 
 
46
 
 
10
−1
 
 
79
 
 
−3
−7
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 703 мм.

Історія[ред. | ред. код]

Меморіальний комплекс в центрі містечка

Виникла Іванівка наприкінці XVIII століття на землі майора Баранова, який одержав у 1793 році 3,1 тис. десятини від царського уряду. В першій половині XIX століття населений пункт називався Малою Баранівкою.

Село зростало за рахунок припливу селян, які тікали від жорстоких утисків з центральних губерній України та Росії на південь України. В 1826 році в Малій Баранівці мешкало 1,9 тис. осіб. У цьому ж році Мала Баранівка отримала статус містечка[4].

У 1887 році у містечку Янівка мешкало 660 чоловіків та 625 жінок[5].

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 11 жителів селища[6].

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 2018 рік, населення села налічувало 2519 осіб.

1826 1923 1926 1959 1970 1979 1989[7] 2001 2013[8] 2016 2017[9]
→ 1900 ↗ 2026 ↗ 2126 ↘ 1836 ↗ 2266 ↗ 3103 ↗ 3434 ↘ 3145 ↘ 2525 ↘ 2522 ↘ 2519

Етномовний склад населених Іванівки за переписом 2001 року (за рідною мовою).

Рідна мова Чисельність %
Українська 2749 88.30
Російська 280 8.99
Болгарська 59 1.89
Румунська 6 0.19
Вірменська 5 0.16
Білоруська 4 0.10
Гагаузька 3 0.09
Іврит 1 0.03
Польська 1 0.03
Інші 5 0.16
Загалом 3113 100.00

Релігія[ред. | ред. код]

2006 року в селищі постала громада УГКЦ Преображення Господа нашого Ісуса Христа[10][11].

Також в селищі представлена УПЦ МП та Церква Євангельських християн-баптистів[12].

Відомі постаті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.12.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»
  3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 378–379, 908, 1038.
  4. Іванівка. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 24 вересня 2013. 
  5. Списки населенных мест Российской Империи. Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1887 года /. Херсон: Издание Херсонского губернского статистического комитета. 1888. с. 114. 
  6. Іванівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  7. Всесоюзний перепис населення 1989 року [Архівовано 21 жовтня 2006 у Wayback Machine.](рос.)
  8. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року. [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] «Державна служба статистики України»
  9. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  10. На парафії Преображення ГНІХ смт. Іванівка відбулася місія. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018. 
  11. Церква Переображення Господа Нашого Ісуса Христа. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018. 
  12. Українська Православна Церква – Офіційна мережа сайтів. church.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 травня 2022. 
  13. УРЕ

Література[ред. | ред. код]

  • Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 323. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]