Цар Ігор Орестович

о. Ігор Цар
Загальна інформація
Народження	16 грудня 1958(1958-12-16) (65 років) Бучали Городоцького району Львівської області
Громадянство	Україна
Служіння в церкві
Конфесія	УГКЦ
Рукоположення	14 жовтня 1991
Матеріали до статті на Вікісховищі

Оте́ць І́гор Цар (нар. 16 грудня 1958) — священник Української греко-католицької церкви.

Життєпис

Народився 16 грудня 1958 року в селі Бучали біля Комарно Львівської області. Охрещений на Великдень 1959 року. З дитинства ходив до церкви. Навчався у Львові у СШ №75.

З 1975 працював слюсарем та займався самоосвітою.

У 1977–1979 роках служив в армії у Забайкальському Військовому Окрузі.

14 жовтня 1991 року Патріарх Мирослав Любачівський у Соборі святого Юра висвятив Ігоря Царя на священника. Одразу після свячень отець Ігор поїхав служити до Кам'янця-Подільського.

З 1997 по 2010 рік капелан Львівської виправної колонії № 48.

З 2011 року духівник харизматичної спільноти.

16 січня 2024 року є відкликаним від виконання служіння духівником Львівської спільноти Віднови у Святому Дусі УГКЦ "Благословення" та виконання служіння капелана Львівської виправної колонії № 48 (вул. Хуторівка, 2, м. Львів) Державної кримінально-виконавчої служби України.

Праці

• «Наш український Миколай-Чудотворець» (1994)
• «Що відповісти сектантам» (1995)
• «Скарбинка мудрості» (1997)
• «Акафіст-подяка Пресвятій Тройці» (1998)
• «Через терни до зірок» (1998)
• «Чудесні дарунки від Митрополита Андрея» (1998)
• «Від знищення обряду до руїни Церкви і народу» (1999)
• «Монастир Божої любові» (1999) / ред.
• «Український Велетень Духа» (2000)
• «Жертва за волю України» (2001)
• «Пісні материнства» (2001) / ред.
• «Про збереження дівицтва» (2002) / переклад
• «Покликаним до свободи» (2004)
• «Останні будуть першими» (2005)
• «The last shall be first» (2005) / англійською
• «Вузький шлях» (2006) / ред.
• «З побаченого і пережитого» (2008)
• «Кривава незабутка» (2009) / переклад
• «Закон і милосердя» (2006-2009) / 9 журналів
• «З любов'ю до Богородиці» (2009) / ред.
• «За що ми любимо Бандеру» (2009)
• «Жиймо так, щоб разом бути в небі» (2010)
• «Величайте Ісуса Христа» (2011) / молитовник
• «Християнські обов’язки батьків і дітей» (2012)
• «Нова євангелізація в Україні» (2012)
• «Молодь і жива парафія» (2013)
• «Це треба знати всім!» (2013)
• «Ісус промовляє до нас» (2013)
• «Моя надія – Ісус і Марія» (2013)
• «Ми діти Божі і нащадки Марії» (2014) / молитовник
• «Хресна дорога Спасителя» (2015)
• «Поради святого Івана Віанея» (2015) / ред.
• «Дар, що перемінює життя» (2016)
• «Зцілення роду» (2017) / ред.
• «Україна прабатьківщина людства» (2018)

Відзнаки

• 2013 — лауреат Премії імені Героя України Степана Бандери у номінації «Громадська діяльність».

Література

• Священик Ігор Цар: «У тюрмі служба є інакшою»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Леся Олендій. Грішники, які розкаялися // Львівська газета. — 2006. — 14 червня.
• Леся Федів. «Моє місце… за ґратами» // Високий замок. — 2006. — 22 квітня.
• Монастир Св. Кирила та Мефодія (м. Кам'янець-Подільський)