Імеркські стоянки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Імеркські стоянки — археологічні пам'ятки новокам'яної, мідної й бронзової доби у озера Імерка Зубово-Полянського району Мордовії.

Дслідження[ред. | ред. код]

Відомо понад 10 стоянок. Вперше відкриті М. Ф. Жиганов у 1957 році. Решту стоянок дослідили В. Н. Шітов (1974 рік), В. П. Третьяков та А. А. Виборнов (1979—1986 роки), В. В. Ставицький (1993—1994 роки), А. І. Королев (1994 рік).

Знахідки[ред. | ред. код]

Розкопки виявили залишки жител, велику кількість кам'яних знарядь та черепків кераміки.

Новокам'яна доба[ред. | ред. код]

До новокам'яної доби відноситься кераміка з накольчастим, гребінчастим та ямково-гребінчастим орнаментом.

Енеоліт[ред. | ред. код]

За енеоліту — кераміка волосівської та імеркської культури.

Виявлені найдавніші у Мордовії сліди використання металу: мідні краплі й глиняні тиглі.

Унікальна верхня частина культового жезла, що був виготовлений з рогу лося.

Бронзова доба[ред. | ред. код]

На деяких стоянках виявлені шари бронзової доби з керамікою балановської та чирківсько-сеймінської культури.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шитов В. Н. Эпоха камня и раннего металла в Примокшанье // Тр. МНИИЯЛИЭ. — Саранск, 1976 год. — Выпуск 52
  • Третьяков В. П., Выборнов А. А. Неолит Сурско-Мокшанского междуречья. — Куйбышев, 1988 год
  • Третьяков В. П. Неолитические племена лесной зоны Восточной Европы. — Л., 1990 год.