Імітаційне моделювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Імітаці́йне моделюва́ння — це метод, що дозволяє будувати моделі процесів, що описують, як ці процеси проходили б насправді.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Таку модель можна «програти» в часі як для одного випробування, так і заданої їх кількості. При цьому результати визначатимуться випадковим характером процесів. За цими даними можна отримати достатньо стійку статистику.

Експериментування з імітаційним моделюванням двох будинків[1].

Імітаційне моделювання — це метод дослідження, заснований на тому, що система, яка вивчається, замінюється імітатором і з ним проводяться експерименти з метою отримання інформації про цю систему. Експериментування з імітатором називають імітацією (імітація — це збагнення суті явища, не вдаючись до експериментів на реальному об'єкті).

Імітаційне моделювання — це окремий випадок математичного моделювання. Існує клас об'єктів, для яких з різних причин не розроблені аналітичні моделі або не розроблені методи розв'язування задач про такі моделі. В цьому випадку математична модель замінюється імітатором або імітаційною моделлю.

Імітаційна модель — (у вузькому значенні) логіко-математичний опис об'єкта, який може бути використаний для експериментування на комп'ютері в цілях проектування, аналізу і оцінки функціонування об'єкта.

Імітація як метод розв'язування нетривіальних задач отримала початковий розвиток у зв'язку із створенням ЕОМ в 1950х — 1960х роках.

Різновиди[ред. | ред. код]

Можна виділити наступні різновиди імітації:

Популярні системи імітаційного моделювання[ред. | ред. код]

Квантове моделювання[ред. | ред. код]

У жовтні 2017 з'явився фреймворк OpenFermion Cirq [en], перша платформа з відкритим кодом для перекладу проблем хімії та матеріалознавства в квантові схеми. OpenFermion - це бібліотека для моделювання систем взаємодіючих електронів (ферміонів), що породжують властивості речовини[2] [3]. До OpenFermion розробникам квантових алгоритмів потрібно було вивчити значну кількість хімії та написати велику кількість коду, щоб зламати інші коди, щоб скласти навіть найосновніші квантові симуляції.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Додаткова література[ред. | ред. код]

  • Стеценко І. В., Бойко О. В. Система імітаційного моделювання засобами сіток Петрі //Математические машины и системы. – 2009. – Т. 1. – №. 1.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Earthquake Performance Evaluation Tool Online. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 18 травня 2022.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 1 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)