Індиго (барвник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зразок барвника індиго на папері
Структура барвника індиго

Інди́го, також інди́ґо[1][2][3] (ісп. Indigo з лат. indicum, від грец. Ινδικός — індійський) — синій кубовий барвник. Хімічна формула — C16H10N2O2.

Кристали темно-синього кольору, які погано розчиняються в більшості органічних розчинників і слабко розчиняються в нітробензолі, хлороформі.

Отримання[ред. | ред. код]

З природних джерел[ред. | ред. код]

Раніше добували з рослини індиго (рід Індигофера). Вони містять глюкозид енольної форми індоксилу, який гідролізується, вивільняючи вільний індоксил. Останній на повітрі окиснюється, утворюючи індиго.

Синтез[ред. | ред. код]

В 1897 році Карл Гойман запропонував метод синтезу барвника:

Індигокармін[ред. | ред. код]

Під час сульфування перетворюється на індигокармін, який застосовують як окисно-відновний індикатор та для виготовлення чорнила, синьки, акварельних фарб.

Індиго є великотонажним товаром, більшу частину якого використовують для фарбування тканин.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія : підручник. — Вид. 3-тє, стереотипне. — Львів : Центр Європи, 2006. — ISBN 966-7022-19-6.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Російсько-українські словники (українською) .
  2. Жерар де Кортанз, "Індиґо" (українською) .
  3. Сергій Губерначук, "Індиґо" (українською) .