Інститут термоелектрики НАН України та МОН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут термоелектрики НАН України та МОН України
Основні дані
Засновано 11 грудня 1990
Приналежність НАН України, МОН України
Контакт
Ключові особи Директор - академік НАН України Анатичук Лук'ян Іванович
Адреса а/с 86, Головпошта, Чернівці, 58002, Україна Україна
Тип академічна установа[d]
Вебсторінка http://ite.cv.ua

Інститу́т термоеле́ктрики Націона́льної акаде́мії нау́к Украї́ни та Міністе́рства осві́ти і нау́ки Украї́ни — єдина у світі установа, що займається розвитком термоелектрики, одним із пріоритетних і перспективних напрямків сучасної фізичної науки.

Історія[ред. | ред. код]

Інститут термоелектрики НАН України та МОН України створено в 1990 році на базі конструкторсько-технологічного бюро «Фонон».

Напрямки наукових досліджень[ред. | ред. код]

  • розвиток фундаментальних основ термоелектричного перетворення енергії;
  • нові речовини та матеріали для термоелектричного перетворення енергії;
  • екологічна термоелектрична енергетика та термоелектричні ресурсозберігаючі технології;
  • науково-технічне та технологічне забезпечення практичних застосувань термоелектрики.

Діяльність[ред. | ред. код]

Структура інституту включає відділи, що займаються фундаментальними проблемами термоелектрики, відділи фізики та технології матеріалів і конструкторсько-технологічні відділи. Завдяки цьому досягається комплексність робіт — від фундаментальних досліджень до створення термоелектричної продукції. Діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертаційних робіт. Інститут є базою для кафедри термоелектрики Чернівецького національного університету.

У 1993 р. дослідне виробництво Інституту було виділено в термоелектричну компанію «Алтек» зі статусом Товариства з обмеженою відповідальністю.

З 1993 року Інститут видає міжнародний науковий журнал «Термоелектрика», що розповсюджується в 40 країнах.

Основні досягнення та розробки[ред. | ред. код]

В Інституті створено: теорію функціонально-градієнтних термоелектричних матеріалів; теорію і технологію принципово нових типів термоелементів, якими істотно розширюються можливості застосування термоелектрики; новітні термоелектричні матеріали; альтернативні джерела електрики що використовують енергію сонячного випромінювання, теплову енергію ґрунтів і водоймищ; термоелектричні генератори, які засновані на використанні відходів тепла від промисловості та від двигунів внутрішнього згорання; автономні джерела електрики з використанням вуглеводневих палив та теплової енергії від радіоізотопів; системи термоелектричного охолодження у тому числі для космічних застосувань; термоелектричні теплові насоси; прилади вимірювальної техніки — мікрокалориметри, вимірювачі енергії електромагнітного випромінювання та змінних електричних струмів, сенсори лазерного випромінювання та тепломіри.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інститут_термоелектрики_НАН_України_та_МОН_України&oldid=40960325