Інструкція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інструкція — правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб.

Інструкція має реквізити, назву документа (інструкція); гриф затвердження; заголовок (сюди іноді входить назва документа); дату; індекс; місце видання; текст; підпис.

Текст викладається у вказівно-наказовому стилі з формулюваннями типу «винний», «слід», «необхідно», «не дозволено». Текст документа має бути стислий, точний, зрозумілий, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше — у безособовій формі.

Інструкція у техніці[ред. | ред. код]

Інструкція (у техніці) — текстовий конструкторський документ, який містить вказівки і правила щодо виготовлення виробу (складання, регулювання, контролювання, приймання тощо).[1]

Код документа за міждержавним стандартом ГОСТ 2.102-68[2]И.... Тобто, код документа починається з "И" та може бути доповнений буквою та/або цифрою, наприклад И1, И2, ИС1.

Інші[ред. | ред. код]

Див. також (для техніки)[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
  2. ГОСТ 2.102-68 Единая система конструкторской документации. Виды и комплектность конструкторских документов. (в Україні скасований від 01.01.2020).

Посилання[ред. | ред. код]