Інтернет-технології

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інтернет-технології — це технології створення і підтримки різних інформаційних ресурсів в комп'ютерній мережі Інтернет: сайтів, блогів,форумів, чатів, електронних бібліотек та енциклопедій.

В основі Інтернет та Інтернет-технологій лежать гіпертексти і сайти, що розміщуються в глобальній мережі Інтернет або в локальних мережах ЕОМ.

Гіпертексти — це тексти зі гіперпосиланнями на інші гіпертексти, розміщені в Інтернет або локальній мережіЕОМ. Для запису гіпертекстів використовується мова розмітки гіпертекстів HTML, який сприймається всіма браузерами на всіх персональних комп'ютерах. Мова HTML є міжнародним стандартом, тому всі гіпертексти, єдиним чином сприймаються і єдиним чином відображаються на всіх персональних комп'ютерах в усьому світі. Для підготовки гіпертекстів зазвичай використовуються візуальні гіпертекстові редактори, у яких відразу видно — як буде виглядати гіпертекст на ЕОМ і можлива вставка гіперпосилань на сайти в Інтернет. Одним з найкращих візуальних гіпертекстових редакторів є вільний офісний редактор Writer у вільному офісному пакеті Open Office.

Інтерактивні сайти — це сайти, в яких використовуються інтерактивні гіпертекстові підпрограми, що дозволяють вести діалог з користувачами ЕОМ, підключених до мережі ЕОМ. Гіпертекстові підпрограми включаються до гіпертексти разом з гіпертекстовими формами і підпрограмами, які називаються скриптами. Для запису гіпертекстових підпрограм (гіпертекстових скриптів) часто використовується мова JavaScript, що є розширенням мови розмітки гіпертекстів HTML

Мова JavaScript є розширенням розмітки гіпертекстів HTML і з цих причин інтерпретатор мови JavaScript вбудований у всі браузери і всі гіпертекстові редактори. Мова JavaScript є міжнародним стандартом. З цієї причини інтерактивні програми на мові JavaScript однаковим чином виконуються на всіх комп'ютерах у світі. Більше 60% програм у світі написано на мові гіпертекстових скриптів JavaScript. Програми на JavaScript — найкращий приклад відкритого ПЗ в Інтернет — їх можна читати, виконувати і модифікувати будь-яка людина, знайомий з мовою програмування на JavaScript. Перспективи розвитку мережевих технологій

Перспективи[ред. | ред. код]

Мережеві технології є тією ланкою, яка дозволила об'єднати результати роботи багатьох автономних користувачів та надати доступ до цих результатів всім, хто в них зацікавлений. Тому напрями розвитку мережевих технологій без сумніву визначатимуть напрями розвитку інформаційних технологій в цілому.

Зараз можна виділити такі основні напрями використання мережевих технологій:

  • технологія сховищ даних;
  • WAP-технології;
  • комп'ютерна телефонія;
  • дата-центри.

Розвиток мережевих технологій спричинив втілення в життя ідеї про надання клієнтам мереж послуг програмним забезпеченням та послуг, пов'язаних із роботою в Internet. Сюди можна віднести:

  • зберігання великих обсягів даних клієнта у спеціальному сховищі, яке має надійних програмний та апаратний захист;
  • надання послуг потужних апаратних засобів та високошвидкісних каналів передачі даних;
  • розробку інформаційних систем та окремих програмних продуктів;
  • дизайн Web-сторінок, їх підтримку та супровід;
  • оренда ліцензійного програмного забезпечення (аутсоринг).

Як вже згадувалось, розвиток інформаційних технологій перш за все пов'язаний саме з розвитком мережевих технологій. І саме розвиток мережевих технологій диктуватиме основні напрями розвитку апаратного і програмного забезпечення.

Можливість доступу до світових інформаційних ресурсів — це шлях активного акумулювання знань з метою прискорення прогресу людства у всіх сферах і в управлінській науці зокрема. http://cpk.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=200 [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]

Сучасні Інтернет-технології[ред. | ред. код]

  • вебсервера
  • гіпертексти і сайти;
  • електронна пошта;
  • форуми і блоги;
  • чат і ICQ;
  • теле-і відеоконференції;
  • вікі-енциклопедії;

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Каймін В. А. Інформатика. Підручник для студентів. 6-е видання. М.: ИНФРА-М, 1998–2009.
  • Каймін В. А., Касаєв Б. С. Інформатика. Практикум на ЕОМ. М.: ИНФРА-М, 2003.
  • Каймін В. А. Інформатика. М.: РІОР, 2008. Інтернет-посилання