Йоганн IV (герцог Баварії)
| Іоганн IV | |
|---|---|
| Народився |
4 жовтня 1437 Мюнхен |
| Помер |
18 листопада 1463 Мюнхен ·моровиця |
| Поховання | Монастир Андекс і Фрауенкірхе |
| Країна |
.svg){kind=small} Священна Римська імперія |
| Національність | німець |
| Діяльність | суверен |
| Титул | герцог Баварія-Мюнхена |
| Посада | герцог Баварії[d] |
| Термін | 1460—1463 роки |
| Попередник | Альбрехт III |
| Наступник |
Сигізмунд I Альбрехт IV |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Віттельсбахи |
| Батько | Альбрехт III |
| Мати | Анна Брауншвейг-Грубенгаген-Айнбекська |
| Брати, сестри | Єлизавета Баварська, Margaret of Bavaria, Marchioness of Mantuad, Barbara von Bayernd, Крістоф, Wolfgang von Bayernd, Альбрехт IV і Сигізмунд |
Іоганн IV (*Johann IV, 4 жовтня 1437 — 18 листопада 1463) — герцог Баварсько-Мюнхенський у 1460—1463 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Віттельсбахів. Старший син Альбрехта III, герцога Баварсько-Мюнзхенського, та Анни Брауншвейг-Грубенгаген-Айнбекської. Народився у 1437 році у Мюнхені. Здобув класичну освіту. Водночас виявив любов до полювання, уславившись як видатний мисливець.
У 1460 році разом з братами Альбрехтом і Вольфгангом відвідав Рим, де зустрівся з папою римським Пієм II, налагодивши з останнім дружні стосунки. Того ж року після смерті батька стає новим герцогом Баварії-Мюнхена (разом зі своїм братом Сигізмундом I).
З самого початку вимушений був боротися проти змов знаті, яка намагалася скористатися молодістю володаря задля розширення своїх володінь та прав. Водночас сталася низка заворушень у найбільших містах. Іоганн IV активно протидіяв намаганням послабити його владу. У розпал цього він помер під час епідемії моровиці. Поховано у монастирі в Андекс.
Його спадкоємцями стали брати Сигізмунд I та Альбрехт IV.
Джерела[ред. | ред. код]
- Helga Czerny: Der Tod der bayerischen Herzöge im Spätmittelalter und in der frühen Neuzeit 1347—1579. Vorbereitungen — Sterben — Trauerfeierlichkeiten — Grablegen — Memoria. C. H. Beck, München 2005, ISBN 3-406-10742-7, S. 205—210 (zugleich Dissertation, Universität München 2004).
|
