Іскандер Фазіль Абдулович

Фазіль Абдулович Іскандер
Фазіль Іскандер
Народився	3 березня 1929(1929-03-03) Сухумі, Абхазія, Грузинська РСР, СРСР
Помер	31 липня 2016(2016-07-31) (87 років) Передєлкіно, Москва ·зупинка серця
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР,  Росія
Діяльність	поет, прозаїк
Сфера роботи	література
Alma mater	Літературний інститут імені Горького (1954)
Заклад	Державний комітет Ради Міністрів СРСР по справам видавництв, поліграфії та книжної торговлі СРСРd
Мова творів	російська
Роки активності	1957 — 2016
Жанр	мемуари, сатира, притча, есе, афоризм
Членство	СП СРСР і Баварська академія витончених мистецтв
Автограф
Нагороди	Пушкінська преміяd (1993) Тріумф (1999)
Сайт: faziliskander.com
Іскандер Фазіль Абдулович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Фазі́ль Абду́лович Ісканде́р (рос. Фази́ль Абду́лович Исканде́р; 6 березня 1929, м. Сухумі, Абхазія, Грузинська РСР, СРСР — 31 липня 2016, Москва) — абхазький письменник.

Найбільшу відомість отримав завдяки роману «Сандро з Чегема», у якому барвисто та іронічно описав життя людей Кавказького регіону у період від початку 20-го ст. до 1970-х років.

Деякі критики трактують напрямок творчості письменника як магічний реалізм. Свої твори писав російською мовою. Проживав у Москві.

Життя та творчість

Батько майбутнього літератора був іранцем за походженням. 1938-го його було вислано з СРСР, тож хлопчик ріс у родичів по материнській (абхазькій) лінії.

Закінчив російську школу в Абхазії з золотою медаллю. Вступив до Московського Бібліотечного інституту, 1951-го перевівся до Літературного інституту ім. А. М. Горького (закінчив 1954-го). Згодом працює журналістом у Курську та Брянську. У 1955-му став редактором абхазького відділення Держвидаву.

Друкуватися почав 1952 року. Регулярно публікував вірші у журналі «Літературна Абхазія». Перший збірник віршів «Гірські стежки» (Горные тропы) вийшов у Сухумі 1957 року. Далі були видані «Доброта землі» (1959), «Зелений дощ» (1960), «Діти Чорномор'я» (1961), «Молодість моря» (1964). З 1962-го року твори письменника починає публікувати журнал «Юність». В 1966 з цих розповідей автор формує першу книжку «Заборонений плід» (Запретный плод).

По-справжньому широку популярність Фазілю Іскандеру приніс роман «Сузір'я Козлотура» (Созвездие Козлотура) (1966) — гротескний сатирико-фантастичний твір, що викриває типові явища радянських часів: чергові «починання» і «рекорди», та розповідає про Абхазьке село, якому для збільшення продуктивності наказано негайно розпочати схрещення козла з туром. Незвичайний сплав літературного етнографізму, різнопланового гумору, «камерного» ліризму та соціально-політичного викриття, який яскраво проявляється у цій повісті характерний і для інших творів письменника. Найхарактернішим авторським стилем виділяється ряд розповідей, наголовніша з яких «Сандро з Чегема» (1973—1988), про народного героя Сандро. Герой претендує на роль, споріднену образам Тіля Уленшпігеля та Ходжі Насреддіна — дотепника та мудреця, виразника національного характеру. Проблема катастрофічної розбіжності патріархального світу національної «окраїни» та радянської «метрополії» з її політичним та економічним диктатом висвічується також в «дитячих», просякнутих, як і вся творчість Іскандера, автобіографічно-мемуарними мотивами, повістях та оповіданнях про Чіка («День Чіка» (1971), «Захист Чіка» (1983)).

В 1979-му для альманаху «Метрополь» письменник видав сатиру «Маленький гігант великого сексу». Великий успіх отримала повість-казка у дусі та стилістиці світової антиутопії ХХ ст. «Кролі та удави» (Кролики и удавы). 1993-го року виходить у світ роман «Людина та її околиці» (Человек и его окрестности). 1995-го публікується оповідання «Софічка».

Сюжет багатьох книг Фазіля Абдуловича розгортається у селі Чегем, де автор провів своє дитинство.

Сім'я

Одружений з 1960 року. Дружина — поетеса Антоніна Хлєбнікова (Іскандер). Діти — син і дочка. Навесні 2011 р. — з нагоди відзначення золотого весілля — Фазіль та Антоніна Іскандер випустили спільну книгу віршів «Сніг і виноград» (рос. Снег и виноград).

Нагороди та премії

• Державна премія СРСР (1989) — за роман «Сандро з Чегема»
• Пушкінська премія (1993)
• Державна премія Російської Федерації (Государственная премия Российской Федерации) (1994)
• Премія «Тріумф» (1999)
• Орден «Честь і слава» (Абхазія) 1-го ступеня (18 червня 2002)
• Орден За заслуги перед Батьківщиною III ступеня (Орден «За заслуги перед Отечеством») (2004)
• Орден За заслуги перед Батьківщиною IV ступеня (2009)

Фільмографія

• 1969 — «Час щасливих знахідок» (Время счастливых находок) — автор сценарію
• 1986 — «Чегемський детектив» — автор сценарію
• 1989 — «Злодії в законі» (Воры в законе)— за мотивами оповідань «Бармен Адгур», «Чегемська Кармен»
• 1989 — «Бенкети Вальтасара» (Пиры Валтасара)— за мотивами розділу «Бенкети Вальтасара» з роману «Сандро з Чегема»
• 1991 — «Розлучимося, поки хороші» (Расстанемся, пока хорошие)— за мотивами оповідання «Дудка старого Хасана»
• 1992 — «Маленький гігант великого сексу»— за мотивами повісті «О, Марат»

Див. також

• 5615 Іскандер — астероїд, названий на честь письменника.

Посилання

• Твори Фазіля Іскандера на Lib.ru (рос.) [Архівовано 18 квітня 2009 у Wayback Machine.]
• Фазіль Іскандер. Біографія (рос.)
• Біографія та твори письменника (рос.)
• Фазиль Искандер ушел из Чегема [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] В Москве похоронили знаменитого писателя // «Коммерсантъ» от 02.08.2016, 16:12