Іскра Іван Якович
| Іван Іскра | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Іван Якович Іскра |
| Народився | невідомо |
| Помер |
січень 1659 біля села Піски ·загинув в бою |
| Поховання | Київ |
| Громадянство | Гетьманщина |
| Національність | українець |
| Знання мов | російська |
| Титул | шляхтич |
| Військове звання |
полковник, наказний гетьман |
| Конфесія | православний |
| Рід | Іскри |
| Батько | Яків Острянин[1] |
| Діти | Іван, Петро, Євдокія[2] |
 | |
Іван Якович Іскра (? — з 22 на 23 січня 1659) — козацький отаман, полтавський полковник (1648—1649, 1649—1652), наказний гетьман (1658—1659).
Біографія[ред. | ред. код]
За родинною легендою, син Якова Острянина. Після загибелі батька 1641 р. з дозволу польських властей оселився під Полтавою у слобідці, яку пізніше назвали Іскрівкою. Займався торгівлею. За протекцією Мартина Пушкаря дістав уряд полтавського сотника.
В «Реєстрі всього Війська Запорозького» 1649 року під іменем Іскренко він записаний сотником Полтавського полку, джерела вказують на те що саме Іскра був першим полтавським полковником на початок Хмельниччини.
На початку 1658 року очолив повстання дейнеків, а згодом приєднався до повстання Пушкаря і Барабаша 1657-58 рр. Їздив з доносами на Івана Виговського до Москви. Наприкінці 1658 року взяв участь у повстанні, яке за допомогою московських воєвод організував Іван Безпалий. За свідченнями Григорія Граб'янки Іскра сам намагався захопити гетьманську булаву. Загинув у бою проти гетьманських військ.
Родина[ред. | ред. код]
Вважається, що його батьком був козацький гетьман Яків Острянин. Мав двох синів і дві дочки. Син Іван також був полковником полтавського полку, одружений з донькою полтавського полковника Федора Жученка Параскою. Про другого сина Петра відомостей не збереглося. Донька Євдокія була видана за пасинка гетьмана Богдана Хмельницького Данила Пилипенка-Хмельницького, родоначальника козацько-старшинського роду Даценків. Друга донька, чиє ім'я не збереглося, дружина Осипа Нащинського. Дружина, після страти чоловіка, прийняла постриг, у чернецтві Марфа.
Пам'ять[ред. | ред. код]
У місті Полтава вулицю Бородая планують перейменувати на вулицю Івана Іскри.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. Р. Искра // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIII. — С. 370.
- ↑ Кривошея, 2014, с. 31—32.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- В. О. Щербак. Іскра Іван Якович [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 539. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Довідник з історії України [Архівовано 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Коваленко Сергій. Іскра Іван//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ: Стікс, 2009.
Література[ред. | ред. код]
- Білоусько О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини. Друга половина XVI — друга половина XVIII століття. Стор. 107
- В. О. Мокляк. Джерела з історії Полтавського полку. Середина XVII—XVIII ст. Т. І: Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649 р. Компут 1718 р. Полтава: АСМІ, 2007.
- Кривошея, Володимир (2014). Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Том І Ч.: Десна Поліграф ISBN 978-617-7223-01-5.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |