Ічжу

	Ічжу
	9-й Імператор Цін
	9-й Імператор Цін
9 березня 1850 — 22 серпня 1861
Попередник:	Міньнін
Наступник:	Цзайчунь
Ім'я при народженні:	маньчжурська: ᡳ ᠵᡠ; кит. 奕詝
Народження:	17 липня 1831; Старий Літній палац, Qinglongqiao Subdistrictd, Хайдянь (район)d, Пекін, Династія Цін
Смерть:	22 серпня 1861 (30 років); Гірський притулок від літньої спеки, Ченде, КНР
Причина смерті:	туберкульоз
Поховання:	Dingling (Qing dynasty)d
Країна:	Династія Цін
Релігія:	буддизм
Рід:	Айсін Ґьоро[d]
Батько:	Міньнін
Мати:	Empress Xiaoquanchengd
Шлюб:	Empress Xiaodexiand, Ци Ань, Цисі, Imperial Noble Consort Zhuangjingd, Imperial Noble Consort Duanked, Noble Consort Meid, Noble Consort Wand, Consort Lud, Consort Xid, Consort Ji, of the Wang cland, Consort Qingd, First Class Female Attendant Pingd і First Class Female Attendant Chund
Діти:	Цзайчунь, Prince Min of the Second Rankd і Kurun Princess Rong'and
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про: Веньцзун та Імператор Сянь.

Ічжу́ (маньчж.: Iju; кит.: 奕詝; піньїнь: Yìzhǔ; 17 липня 1831 — 22 серпня 1861) — маньчжурський державний і політичний діяч. Імператор династії Цін (9 березня 1850 — 22 серпня 1861). Представник роду Айсін Ґьоро. Четвертий син Міньніна. Розпочав правління з виснажливої боротьби проти Тайпінського повстання, організованого етнічними китайцями. З 1856 року воював проти Великої Британії та Франції, що розв'язали Другу опіумну війну. 1860 року, після окупації британсько-французькими військами Пекіна, був змушений укласти принизливі Пекінські договори з британцями, французами і росіянами. Помер від хвороби, перебуваючи в евакуації. Девіз правління — Сяньфен.

Імена[ред. | ред. код]

Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005 (рос.)