Абатство Воберн
| Абатство Воберн | |
| Дата створення / заснування | 12 століття |
|---|---|
 | |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Адміністративна одиниця | Woburnd |
| Історичне графство | Бедфордшир[d] |
| Власник | Герцог Бедфорд |
| Дата офіційного відкриття | 1955 |
| Час/дата припинення існування | 1538 |
| Статус спадщини | реєстрова будівля I ступеняd і парк і сад І класуd[1] |
| Площа | 954,75 га[2] |
| Адреса | Woburn MK17 9WA[3] |
| Поштовий індекс | MK17 9WA |
| Зображений на | A descriptive and historical catalogue of the collection of pictures at Woburn abbeyd |
| Географічний код Великої Британії | SP9646332551[1] |
| Сторінка інституції на Вікісховищі | Woburn Abbey |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Абатство Воберн у Вікісховищі | |
Координати: 51°58′58″ пн. ш. 0°35′48″ зх. д. / 51.98295000002777755° пн. ш. 0.596719000028° зх. д.
Абáтство Вóберн (англ. Woburn Abbey) ― резиденція графа Бедфорда з XVI століття, розташована у графстві Бедфордшир. На території абатства працює заповідник, сафарі парк та гольфклуб. Маєток відкритий для туризму, але тимчасово знаходиться на реконструкції.
Історія[ред. | ред. код]
Будівлю було закладено у 1145 році як цистеріанське абатство та у 1547 році воно було передане королем Англії Генріхом VIII у володіння першому графу Бедфорда.[4] За вийнятком північної частини маєток було повністю перебудовано у 1746 році.[5]
Під час Другої світової війни на території Вобернського абатства функціонував госпіталь для військових.
У 1953 році 13-й герцог Бедфордський відмовився від податків, як основного джерела прибутку та відкрив замок для загалу. Це переорієнтувало маєток на заробіток з туризму та зробило з нього туристичну атракцію відому в Англії та у всьому світі.[6]
Колекція[ред. | ред. код]
В абатстві знаходиться одна з найбільших приватних колекцій шедеврів світового мистецтва яка налічує більш ніж 250 картин. Колекція має 24 твори Каналетто, 10 творів Ван Дайка, а також роботи інших видатних митців таких як Дієго Веласкес, Рембрандт, Нікола Пуссен, Джошуа Рейнольдс та інші.[6] Також в інтер'єрах маєтку представлено меблі різних епох, порцеляна та столове срібло.
На період реставрації колекція творів мистецтв була передана для експозиції у різних музеях Великої Британії та США. Всі 24 картини Каналетто тимчасово представлені у Національноіу морському музеї у Лондоні.
Парк[ред. | ред. код]
Парк площею 5 тис. акрів простягається до містечок Husborne Crawley, Steppingley та Eversholt. На його території знаходяться декілька озер та велика кількість зелених насаджень, що створює умови для розведення та збереження багатьох різновидів оленів.[5]
У 1986 році парк було віднесено до реєстру історичних парків та садів Англії з особливим історичним значенням.[7]
Також на території Ворбернського абатства з 1970 року працює сафарі парк де створено заповідник для збереження рідкісних та тварин на межі зникнення. Станом на 2022 рік він налічує понад 1000 диких та екзотичних тварин.[8] Серед них можна побачити левів, тигрів, жираф, ведмедів, диких коней тощо. Подібно іншим сафарі паркам відвідувачі можуть проїхатися заповідником у спеціальних машинах та познайомитись з життям тварин у природному середовищі.
У популярній культурі[ред. | ред. код]
Приміщення абатства та його прилеглі території слугували декораціями до багатьох фільмів. Зокрема його можна побачити у шостому епізоді четвертого сезону британського телесеріалу «Корона».[6]
Джерела[ред. | ред. код]
Офіційна сторінка Woburn Safari Park
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б National Heritage List for England
- ↑ Parks and Gardens (polygons) // National Heritage List for England
- ↑ Mapping Museums — 2016.
- ↑ Woburn Abbey. Historic Houses (en-GB) . Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ а б Parishes: Woburn | British History Online. www.british-history.ac.uk. Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ а б в Woburn Abbey. DiCamillo (en-GB) . Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ WOBURN ABBEY, Eversholt - 1000364 | Historic England. historicengland.org.uk (англ.). Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ Multi Award-Winning Tourist Attraction. www.woburnsafari.co.uk (англ.). Процитовано 5 вересня 2022.
|
