Абдулла Оджалан

Абдулла Оджалан тур. Abdullah Öcalan
Народження:	4 квітня 1949(1949-04-04) (75 років) Ömerlid, Мардін, Туреччина
Країна:	Туреччина
Освіта:	Ankara University Faculty of Political Scienced і Університет Анкари
Партія:	Робітнича партія Курдистану
Шлюб:	Kesire Yıldırımd
Медіафайли у Вікісховищі

Ця стаття є частиною серії статей про
Комунізм
Загальні поняття Антиімперіалізм Антикапіталізм Базис і надбудова Безгрошова економіка Бездержавне суспільство Безкласове суспільство Від кожного за здібностями, кожному за потребами Диктатура пролетаріату Діалектичний матеріалізм Дружба народів Інтернаціоналізм Класова боротьба Класова свідомість Колективне керівництво Комуністична держава Комуністична партія Комуністична революція Комуна Комуністичне суспільство Критика політичної економії Наймане рабство Робітничий рух Світова революція Світовий комунізм Соціальна революція
Економіка Антиглобалізм Антиспоживацтво Вільна асоціація Економіка дарування Економічна демократія Капітал (концентрація) Комунальна власність Кооперативи Партисипативна економіка Планова економіка Робітниче самоврядування Ринковий аболіціонізм Споживча вартість Спосіб виробництва (капіталістичний) Трудова теорія вартості
Варіанти Анархічний Австромарксизм Ґеваризм Домарксистський Західний марксизм Екологічний Єврокомунізм Ленінізм Лібертарний Лівий Люксембурґіанство Маоїзм Марксизм Марксизм-ленінізм Марксизм-ленінізм-маоїзм Національний Нові ліві (Китай · Японія) Первісний Ситуаціонізм Сталінізм (Антисталінська лівиця) Тітоїзм Троцькізм Утопійний Комунізм робітничих рад
Історія Союз комуністів Перший Інтернаціонал Другий Інтернаціонал Третій Інтернаціонал Четвертий Інтернаціонал
Особи Мор Мельє Бабеф Маркс Енґельс Морріс Драгоманов Франко Кропоткін Малатеста Паннекук Дю Буа Леся Українка Ленін Люксембурґ Цеткін Коллонтай Сталін Троцький Винниченко Лукач Тельман Махно Бухарін Роздольський Хо Ґрамші Тіто Беньямін Хрущов Мао Чжоу Джеймс Падмор Сартр Ходжа Бовуар Нкрума Кім Гобсбаум Альтюссер Фрейре Пазоліні Мендель Фанон Кастро Бергер Ґевара Ґваттарі Дебор Амін Негрі Гусман Бадью Сісон Ньютон Алі Девіс Голловей Гемптон Жижек Санкара Оджалан Ґордільйо Маркос Гардт Ґребер Лордон Фішер Прашад Гатерлі Муфавад-Поль Сайто
Символіка Серп і молот Червоний прапор Червона зірка «Інтернаціонал» «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» Рот Фронт
Теоретичні праці Утопія Заповіт Маніфест рівних Становище робітничого класу в Англії Німецька ідеологія Маніфест комуністичної партії Капітал Діалектика природи Походження родини, приватної власності та держави Соціальна реформа чи революція? Що робити? Анархізм чи соціалізм? Марксизм і дарвінізм Акумуляція капіталу Держава і революція Про російську революцію Азбука комунізму Дитяча хвороба «лівизни» в комунізмі Тероризм і комунізм Історія та класова свідомість Перманентна революція В'язничні зошити Зраджена революція Світова революція Про суперечність Про практику Про поняття історії Діалектика Просвітництва Ерос і цивілізація Питання методу Критика діалектичної причини Партизанська війна Гнані і голодні Марксова концепція людини Червона книжечка Одновимірна людина За Маркса Читати «Капітал» Суспільство спектаклю Капіталізм і шизофренія Капіталізм і шизофренія Жінки, раса та клас Марксизм і пригнічення жінок На захист соціалістичного планування Піднесений об'єкт ідеології Етика Імперія The Parallax View Капіталістичний реалізм Капіталізм в антропоцені
Портал:Комунізм

Абдулла́ Оджала́н (курд. Abdullah Ocalan; нар. 4 квітня 1949, Омерлі, Шанлиурфа, Туреччина) — курдський політичний та військовий діяч.

Біографія

Абдулла Оджалан народився 4 квітня 1949 у Туреччині у селі Омерлі (провінції Шанлиурфа) у селянській родині. У 1971 — 1974 роках навчався на факультеті політології Університету Анкари, але навчання не закінчив. 1974 року організував політичну групу, спочатку лівого, соціалістичного спрямування, але з національним ухилом; 1978 року група оформилася у Робітничу партію Курдистану (РПК). Незадовго до військового перевороту 1980 Оджалан емігрував до Сирії, де організував бойові загони, а з 1984 почав бойові дії проти Туреччини під гаслом незалежності Курдистану.

Аж до 1998 Оджалан, користуючись заступництвом сирійської влади, жив у Дамаску; проте в жовтні 1998 президент Сирії Хафез Асад під натиском Анкари змушений був попросити Оджалана покинути країну. Того після безуспішних спроб знайти притулок у Росії, Італії та Греції 15 лютого 1999 викрали спецслужби США і за допомогою спецслужб Ізраїлю в Кенії передали спецслужбам Туреччини та помістили до турецької в'язниці на острові Імрали в Мармуровому морі. Засуджений до смертної кари, яку пізніше під тиском світової спільноти замінили на довічне позбавлення волі.

У листопаді 2009 турецький уряд ухвалив рішення про поліпшення умов утримання Оджалана та скасування одиночного характеру ув'язнення. 17 листопада 2009 року на острів Імрали, в одиночну в'язницю суворого режиму були переведені ще 5 членів РПК, що перебувають під арештом.

З 27 липня 2011 Абдулла Оджалан позбавлений права зустрічатися зі своїми адвокатами. Через рік у турецькі засоби масової інформації просочилася інформація про те, що турецький уряд ініціював зустрічі між представниками Національної розвідувальної організації Туреччини (MIT) і Абдуллою Оджаланом.

У грудні 2012 року Оджалан попросив Анкару звільнити тисячі курдських ув'язнених та дозволити йому спілкуватися зі своїми прихильниками в Іракському Курдистані.

У січні 2013 уряд Туреччини домовився з Абдуллою Оджаланом про створення плану з врегулювання багаторічного конфлікту. За планом, бойовики РПК ​​залишать територію Туреччини в обмін на звільнення активістів, відправлених у в'язницю за звинуваченням у зв'язках з РПК, а також на закріплення у новій конституції країни принципу рівноправності всіх народів Туреччини.

23 лютого 2013 у межах плану поетапного врегулювання курдської проблеми у Туреччині на зустріч з курдським лідером допустили делегацію у складі депутатів Великого національного зібрання Туреччини від прокурдської Партії миру і демократії. 21 березня 2013 року під час курдського національного свята Навруз Абдулла Оджалан передав через депутатів послання з історичним зверненням, в якому обґрунтував необхідність переходу від збройної боротьби до боротьби політичної.

Спроби надання політичного притулку

4 листопада 1998 Державна Дума Федеральних Зборів Російської Федерації абсолютною більшістю голосів затвердила звернення Державної Думи ФС РФ «До Президента Російської Федерації Б. М. Єльцина про надання політичного притулку у Російській Федерації лідеру Робочої партії Курдистану Абдуллі Оджалану» та направило Постанову та вказане Звернення президенту Російської Федерації Б. М. Єльцину, однак Постанова та Звернення Державної Думи були залишені без розгляду.

4 жовтня 1999 Цивільний суд Риму постановив надати лідеру Робочої партії Курдистану Абдуллі Оджалану політичний притулок у Італії. Однак практичного значення ця постанова вже не мала, оскільки засуджений до страти курдський лідер чекав рішення своєї долі у турецькій в'язниці.

Твори

• Проблема особистості в Курдистані. Особливості революційного борця та партійне життя. Єреван: «Паруйр Севак», 1994. ISBN 5-8079-0898-8.
• Імперіалізм та колоніалізм [Архівовано 6 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Соціалізм та проблеми революції. М.: Видавництво «Axîna Welat», 1997.
• Курдистанська дійсність з XIX століття по теперішній час і рух РПК. М.: «Axîna Welat», 1998.
• Від шумерського держави жерців до демократичної цивілізації. Т. I—II. М., 2003.
• На захист народу. М., 2007. — 528 с.
• Захисна мова Афінському суду^{[недоступне посилання]}
• ДОРОЖНЯ КАРТА. проблеми демократизації в Туреччині. Моделі врегулювання ситуації в Курдистані. — М.: «Onebook.ru», 2011. — 128 c.
• Проблема подолання капіталістичного модернізму та демократизація. Цивілізація. ЕПОХА божества в масках та безликих ЦАРІВ. Книга 1, М., 2009. — 281 с.
• Маніфест демократичного суспільства. Капіталістична цивілізація. ЕПОХА БОГОВ БЕЗ МАСОК та голих КОРОЛІВ. Книга 2/Абдулла Оджалан. М.: Зебра, 2012. — 397 с.

Література

• Олександр Тарасов. Оджалан: портрет бунтаря. // Московське ЯБЛУКО, 1999, № 4.

Посилання

• Презентація Російського комітету «Свободу Абдуллі Оджалану!» [Архівовано 23 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Олександр Тарасов. «Страта Оджалана не зупинить курдів» [Архівовано 26 грудня 2004 у Wayback Machine.]
• Олексій Букалов Останній маршрут Оджалана Хто і як продав курдського лідера^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Олександр Тарасов Суд над Оджаланом