Абіх Герман Вільгельмович

Абіх Герман Вільгельмович
нім. Otto Wilhelm Hermann von Abich
Народився	11 грудня 1806(1806-12-11)[…] Берлін, Королівство Пруссія[…]
Помер	1 липня 1886(1886-07-01) (79 років) Відень, Австро-Угорщина[…]
Країна	Королівство Пруссія  Російська імперія
Діяльність	геолог, професор, ботанік, мінералог
Alma mater	HU Berlin
Галузь	геологія
Заклад	Тартуський університет
Науковий керівник	Александер фон Гумбольдт
Членство	Прусська академія наук Російська академія наук Петербурзька академія наук
Нагороди	Костянтинівська медаль
Абіх Герман Вільгельмович у Вікісховищі

Абіх Герман Вільгельмович (нім. Otto Wilhelm Hermann von Abich, Отто Вільгельм Герман фон Абіх; 11 грудня 1806, Берлін — 2 липня 1886, Грац) — німецький геолог, натураліст і мандрівник; один з основоположників геологічного вивчення Кавказу. Вивчав льодовики, геологічну будову і корисні копалини Кавказу та Ірану.

Академік (1853) і почесний член (1866) Санкт-Петербурзької академії наук.

За словами бібліографа С. Венгерова, Г. Абіх «створив геологію Кавказу, до нього майже неопрацьовану».

Внесок в науку

Велику частину часу Абіх провів у постійних наукових подорожах по країнах Кавказу, в горах Вірменії, Північної Персії з метою метеорологічних і гіпсометричних спостережень, а також дослідження будови ґрунту, мінеральних багатств, фізичної географії, етнографії та історії цих областей. Абіх так невтомно діяв на терені вивчення Кавказу і прилеглих до нього країн, а дослідження його настільки виділялися своїми науковими достоїнствами, що в 1853 рік у він був обраний ординарним академік ом Санкт-Петербурзької академії наук за праці з оріктогнозії і хімії мінералів.

Одним з перших поставив хімічні проблеми в петрографії і вказав на значення польового шпату для вивержених порід.

Основні праці

• «Erläuternde Abbildungen von geologischer Erscheinungen, beobachtet am Vesuv und Aetna 1833 und 1834» (Берлин, 1837) (переведено на фр. яз.)
• «Beschreibung zweiter Apparate zur Beschtimmung der Dampfe der Fumarolen und der in Mineralwassern enthald. Kolensshaure» (Pogg. Anal., XLII, 5)
• «Beitrage zur Kenntniss des Feldspats» (Pogg. Anal., L)
• «Ueber Anorthit, Pseudo-Albit Periklinetc» (Pogg. Anal., L, 1)
• «Ueber die Natur und den Zusammenhang der vulkanischen Bildungen» (Брауншвейг, 1841);
• «Ueber die geologische Natur des armenischen Hochlandes» (Дерпт, 1843)
• «Sur les ruines d'Ani» 1845
• «Ueber Natronseen auf der Araxes-Ebene» (1846)
• «Geologische Skizzen aus Transcaucasien» (1846)
• «Einige Notizen uber die Orographie von Dagestan» (1847)
• «Auszug aus einem Briefe an I. Fritzsche» (1847)
• «Meteorologische Stationen in Transcaucasien und erste in denselben erhaltene Resultate» (1848)
• «Die Besteigung des Ararat am 29/Iuli 1845» (1849)
• «Meteorologische Beobachtungen im Transcaucasien» (1850)
• «Ueber die Soda der Araxes-Ebene in Armenien» (1850)
• «Ueber einen in der Nahe von Tula stattgefundenen Erdfall» (1854)
• «Sur les derniers tremblements de terre dans la Perse septentrionale et dans le Caucase» (1855)
• Ueber ein schwefelreiches Tufgestein in der Thalebene von Dyadin (1855)
• «Vergleichende chemische Untersuchungen der Wasser des Caspischen Meeres, Urmia und Van See's» (1856)
• «Tremblement du terre observe a Tebriz en septembre» (1856)
• «Ueber das Steinsalz und seine geologische Stellung im russischen Armenien» (1857)
• «Ueber die neue geologische Karte von Europa von Andre Dumont» (1857)
• «Vergleichende geologische Grundzuge der Kaukasischen, Armenischen und Nordpersischen Gebirge. Prodromus einer Geolgie der Kaukasischen Lander»
• «Ueber die Erscheinungen brennenden Gases im Krater Vesuvs im Iuli 1857» (1858)
• «Ueber Manganerze in Transcaucasien» (1858)
• «Beitrage zur Palaontologie des asiatischen Russlands» (1859)
• «Bericht an die physikalisch-mathematische Classe der Kaiserlische Akademie der Wissenschaften» (1859)
• «Aus einem Briefe an den bestandigen Secretar» (1859)
• «Extrait d'une lettre a M. Baer» (1859)
• «Ueber einen bei Stawropol gefallenen Meteorstein» (1860)
• «Extrait d'une lettre a M. Fritzsche sur un voyage au Dagestan» (1860)
• «Sur la structure et la geologie du Daghestan» (1862)
• «Ueber eine im Caspischen Meere ersch enene Insel nebst Beitragen zur Kenntniss der Schlammvulkane der caspischen Region» (1863)
• «Einleitende Grundzuge der Geologie der Halbinseln Kertsch und Taman» (1865)
• «Beitrage zur geol. Kenntniss der Thermalquellen in Kaukasischen Landern» (Tiflis, 1865, 595 стр.)
• «Zur Geologie des Sudostlichen Kaukasus» (1866)
• Отчёт по исследованию месторождений нефти в Закавказском крае и на Таманском полуострове (Тифлис, 1867, 56 стр.)
• «Ueber das Vorkommen des brenbaren Kohlenwasserstoff in den Gasgemengen der Kaukasischen Thermen» (1867)
• «Geologische Beobachtungen auf Reisen in den Gebirgsländern zwischen Kur u. Araxes» (Санкт-Петербург, 1868)
• «Geologische-Eorschungen in den kaukas. Ländern» (I т., Вена, 1878),
• «Ueber krystallinischen Hagel im unteren Kaukasus» (Вена, 1879).
• Геология Армянского нагорья. Западная часть…, [б. м.], 1899.

Література

• Ilse und Eugen Seibold: Hermann Wilhelm Abich im Kaukasus: zum 200. Geburtstag, Geologische Rundschau, 95, 2006, 1087—1100
• Богачёв В. В. Герман-Вильгельм (Герман Васильевич) Абих // Тр. Геологич. ин-та Азерб. филиала АН СССР. — 1939. — Т. 12/63.
• Галкин А. И. Геологу нужна планета: Исполнилось 200 лет со дня рождения Германа Абиха — немца, подарившего России знания о нефтяных «складах» // Форум. 2007. № 1 (53) январь. С. 18.
• Абих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Абих Вильгельм Герман // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

Посилання

• Абіх, Отто Вільгельм Германн фон [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ