Август Айзенменгер
| Август Айзенменгер | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. August Eisenmenger | ||||
|
| ||||
| Народження |
11 лютого 1830 Відень, Австрійська імперія | |||
| Смерть | 7 грудня 1907 (77 років) | |||
| Відень | ||||
| Поховання | Віденський центральний цвинтар | |||
| Країна |
 Австрійська імперія | |||
| Навчання | Віденська академія мистецтв (1851)[1][2] | |||
| Діяльність | художник, педагог, митець-портретист | |||
| Відомі учні | Рудольф Ернст | |||
| Член | Віденська академія мистецтв[1][2] і Künstlerhaus, society of fine artists of Austriad[1][2] | |||
| Діти | Victor Eisenmengerd | |||
| Роботи в колекції | галерея Бельведер | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Август Айзенменгер у Вікісховищі | ||||
Август Айзенменгер (нім. August Eisenmenger; 11 лютого 1830, Відень — 7 грудня 1907, Відень) — австрійський художник.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 11 лютого 1830 у Відні.
Вступив до Віденської академії мистецтв у 1845 році і вже на чотирнадцятий день навчання отримав першу премію на конкурсі малюнку. Однак потім із фінансових причин змушений був залишити навчання. У 1856 році знову вступив учнем до Карла Раля і працював у складі його бригади разом з такими художниками як Едуард Біттерліх та Християн Гріпенкерль. З 1863 року викладав малюнок у протестантській реальній школі, з 1872 року професор Академії мистецтв. Одночасно заснував приватну школу монументального живопису, в якій, зокрема, навчався Рудольф Ернст.
Серед найвідоміших робіт Айзенменгера — плафон «Аполлон та дев'ять муз» у Золотій залі Віденської філармонії, плафон у великій залі віденського Гранд-готелю, медальйони Музею прикладного мистецтва, оформлення сходів віденського Палацу правосуддя, розписи у віденських палацах.
Один із його синів, кардіолог Віктор Айзенменгер, був особистим лікарем ерцгерцога Франца Фердинанда[3].
Помер у Відні 7 грудня 1907 року, похований на Центральному кладовищі Відня.
Пам'ять[ред. | ред. код]
У 1913 році його ім'ям було названо вулицю у віденському районі Деблінг. Пізніше цю вулицю перетворили під промисловий майданчик, а у 1959 році його ім'ям було названо вулицю Eisenmengergasse у 10-му районі Відня — Фаворитен.
Розписи[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Август Айзенменгер [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.](нім.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- ↑ а б в https://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_E/Eisenmenger_August_1830_1907.xml
- ↑ Emperor William II and Archduke Francis Ferdinand in Their Correspondence // The American Historical Review. — 1952-01. — ISSN 1937-5239. — DOI:10.1086/ahr/57.2.323.
|
