Августо Сесар Сандіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аугусто Сесар Сандіно Кальдерон
ісп. Augusto Nicolás Calderón Sandino
Аугусто Сесар Сандіно Кальдерон
Аугусто Сесар Сандіно Кальдерон
лідер Національно-визвольної революційної війни 1927-1934 років у Нікарагуа
1927 — 1934
Народився 18 травня 1895(1895-05-18)[1][2][3]
Нікіноомоd, Масая, Нікарагуа
Помер 21 лютого 1934(1934-02-21) (38 років)
Манаґуа, Манагуа, Нікарагуа[1]
Похований Манагуа
Відомий як політик, воєначальник, революціонер
Країна Нікарагуа
Політична партія Сандиністський фронт національного визволення
У шлюбі з Blanca Aráuzd
Підпис

Авгу́сто Се́сар Санді́но Кальдеро́н (часто також Аугусто; 18951934, Манагуа) — Нікарагуанський політичний діяч, лідер Національно-визвольної революційної війни 1927—1934 років, національний герой країни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1895 році у Нікіноомо, Масая, в селянській родині. Батько Сандіно — заможний селянин Грегоріо Сандіно, мати — прибиральниця Маргарита Кальдерон. Протягом 12 років Грегоріо Сандіно відмовлявся визнати сина Аугусто законним, проте потім прийняв його в сім'ю[4].

У 1921 році Аугусто Сандіно ледь не вбив сина видатного місцевого представника Консервативної партії, який образливо висловився про його матір, і змушений був емігрувати. Побував в Гондурасі, Гватемалі та Мексиці. За наполяганням батька (термін давності злочину вийшов) повернувся в червні 1926 року в Нікарагуа; вплив його жертви не дозволив йому оселитися в селі за місцем народження, і в підсумку Сандіно влаштувався на золотій шахті в Нуева-Сеговія, що належала американцям. Там він читав лекції шахтарям про соціальну нерівність і необхідності змін.

Американські військові позують з трофейним прапором сандиністів (близько 1933 року)

З середини 1927 року перебував у збройній опозиції до правлячого режиму, підтримуваного США. Спершу він стояв за відновлення законної влади, згідно з конституційними засадами, а потім став боротися проти угоди Еспіно-Негро, що передбачав опіку Нікарагуа американським урядом, розглядаючи його як загрозу нікарагуанської незалежності. У результаті тривалого очоленого ним повстанського руху, зумів домогтися виведення розміщених в країні американських військ, але в ході чергового раунду переговорів про демобілізацію своєї армії був зрадницькі заарештований керівником Національної гвардії Нікарагуа, згодом президентом країни, Анастасіо Сомоси, і страчений.

На його честь, як патріота та національного героя, був названий Сандиністський фронт національного визволення, що скинув диктатуру сімейства Сомоса через 45 років після смерті Сандіно в результаті Сандиністської революції. Зображений на декількох монетах Нікарагуа.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

14 травня 1980 року Державна рада Нікарагуа офіційно відзначила Сандіно почесним званням «Батько антиімперіалістичної народно-демократичної революції»[5].

Дослідження життєвого шляху[ред. | ред. код]

Вивченню особистості, поглядів і життєвого шляху Сандіно присвячено низку книг різних авторів, зокрема:

  • Грегоріо Селсер. Sandino, general de Hombres Libres (1955)
  • Едельберто Торрес Еспіноса. General Augusto C. Sandino, héroe de la lucha antimperialista en Nicaragua (1972)
  • Карлос Фонсека. Sandino Guerrillero Proletario (1972)
  • Серхіо Рамірес. El pensamiento vivo de Sandino (1974)
  • Карлос Фонсека. Crónica secreta: Augusto César Sandino ante sus verdugos (1974)
  • Абелардо Квадра Вега. Hombre del Caribe (1977)
  • Умберто Ортега Сааведра.Cincuenta años de lucha sandinista (1979)
  • Хосе Рамос Ороско. ¡Maldito país! (1979)
  • Карлос Фонсека. Ideario político de Augusto C. Sandino (1980)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118605399 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. ''Гарсия-Каселес К. Аугусто Сесар Сандино //Деятели национально-освободительного движения: политические портреты. Вып. 1. М.: Издательство Университета дружбы народов, 1989.
  5. Питання історії. 1981. № 10. С. 176.

Посилання[ред. | ред. код]