Агнеса Австрійська (донька Генріха II)
| Агнеса Австрійська | |
|---|---|
| нім. Agnes von Österreich | |
.png) Зображення Агнеси у XV столітті | |
| 16-а королева-консорт Угорщини | |
| Початок правління: | 1168 |
| Кінець правління: | 4 березня 1172 |
| Інші титули: | герцогиня-консорт Каринтії (1173—1181) |
|
| |
| Попередник: | Єфросинія Мстиславівна |
| Наступник: | Марія Комніна |
|
| |
| Дата народження: | 1151 або 1154 |
| Місце народження: | Австрія |
| Дата смерті: | 13 січня 1182 |
| Місце смерті: | Австрія |
| Поховання | Шотландський монастирd |
| Чоловік: |
1) Стефан III 2) Герман Карінтійський |
| Діти: |
Від першого шлюбу: Бела Від другого шлюбу: Бернард, Ульріх |
| Династія: | Бабенберги, Арпади, Спангейми |
| Батько: | Генріх II |
| Мати: | Феодора Комніна |
Агнеса Австрійська (нім. Agnes von Österreich), (нар. близько 1154 — пом. 13 січня 1182) — донька герцога Австрії та Баварії Генріха II та візантійської царівни Феодори Комніни, дружина короля Угорщини Стефана III, а після його смерті — герцога Каринтії Германа.
Біографія[ред. | ред. код]
Агнеса народилася близько 1154 року. Була старшою дитиною в родині герцога Баварії та маркграфа Австрії Генріха та його другої дружини Феодори Комніни. Від першого шлюбу Генріх мав доньку Ріхарду. У 1156 році він втратив баварські землі, натомість ставши першим герцогом Австрії. Після цього в сім'ї народилося двоє синів — Леопольд та Генріх.
У 1166 році Генріх II запропонував шлюб між Агнесою та угорським королем Стефаном III. Угорський монарх, разом з тим, розглядав можливість союзу із донькою Ярослава Осмомисла та обрав саме її. Втім, візантійському імператору Мануїлу I вдалося розладнати заручини, і у 1168 році Стефан відіслав наречену до батьківщини та побрався з Агнесою.[1] Велику роль в цьому зіграла його матір Єфросинія Мстиславівна, яка намагалася налагодити добрі відносини з німецькими країнами. У пари народилося двоє синів, що померли немовлятами:
- Бела (нар. та пом. 1168) — прожив близько року;
- син (нар. та пом. 1172) — прожив кілька днів, народившись вже після смерті батька.
На початку 1172 року подружжя приймало в Естергомі короля Франції Людовика VII, який здійснював паломництво до Святої землі. Стефан планував зробити його своїм союзником у боротьбі проти Візантії, однак раптово захворів і помер, за деякими версіями, від отрути. З Константинополю на чолі візантійського війська невдовзі прибув його молодший брат Бела, який після нетривалого супротиву матері та брата Гези став новим королем Угорщини.
Агнеса після похорону чоловіка повернулася із батьком[2] до Відня, де той почав підшукувати їй нового нареченого. У 1173 році він видав її заміж за герцога Каринтії Германа, закріпивши тим самим, укладений ним союз між Австрією та Каринтією. Про шлюби Агнеси відомості містяться у манускрипті Genealogia marchionum Austrie.[3] У подружжя народилося двоє синів:
- Ульріх (близько 1176—1202) — герцог Каринтії у 1181—1202 роках, одруженим не був, дітей не мав;
- Бернард (близько 1181—1256) — герцог Каринтії у 1202—1256 роках, був одруженим з Юдітою Чеською, мав четверо дітей.
Незважаючи на укладений з Австрією союз, Герман втратив сюзеренитет над Штирією, яка стала самостійним герцогством, та Істрійською маркою, яка відійшла Меранському герцогству. Разом з тим, чоловік Агнеси сприяв економічному розвитку своїх володінь та заохочував розробку родовищ срібла та золота в Альпах, а також заснував дві столиці герцогства — Клагенфурт і Санкт-Файт. Він помер у жовтні 1181 року.
Агнеса пережила Германа на три місяці і пішла з життя 13 січня 1182.[4] Її тіло перевезли до Відня та поховали у крипті місцевого Шотландського монастиря поруч з батьками.[5]
Генеалогія[ред. | ред. код]
| Леопольд II Гарний | Іда Австрійська | Генріх IV | Берта Савойська | Іоанн II Комнін | Ірина Арпад | ? | ? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Леопольд III Святий | Агнеса Німецька | Андронік Комнін | Ірина Анеядісса | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Генріх II | Феодора Комніна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Агнеса | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Відомості про Агнесу Бабенберг [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Генріх II наступного дня після поховання прибув до Естергому на шляху до Палестини.
- ↑ Фонд середньовічної генеалогії [2] [Архівовано 6 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Агнеса Бабенберг, королева Угорщини [3] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Бабенберги [4] [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Lechner, Karl. Die Babenberger: Markgrafen und Herzoge von Österreich 976-1246. 5. vyd. Wien; Köln; Weimar: Böhlau, 1994. ISBN 3-205-98229-0
- Wertner Mór: Az Árpádok családi története, Nagy-Becskerek, Pleitz Ferencz Pál Könyvnyomdája, 1892.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 12 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Агнеси Австрійської [Архівовано 28 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Стефана III [Архівовано 18 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Германа Каринтійського [Архівовано 9 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
|
