Адельгейд Попп
| Адельгейд Попп | |
|---|---|
| нім. Adelheid Popp | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Adelheid Dworak |
| Народилася |
11 лютого 1869[1][2][…] Інцерсдорфd, Відень, Австро-Угорщина[4] |
| Померла |
7 березня 1939[1][2][…] (70 років) Відень, Третій Рейх[2][4][5] ·інсульт |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Країна |
 Долитавщина Австрія[2] |
| Діяльність | журналістка, політична діячка, активістка за права жінок, редакторка, феміністка |
| Галузь | політика[6], фемінізм[6] і права жінок[6] |
| Знання мов | німецька[6] |
| Посада | член Національної ради Австрії[d][7], член Національної ради Австрії[d][7], член Національної ради Австрії[d][7], член Національної ради Австрії[d][7] і член парламенту[d][8] |
| Партія | Соціал-демократична партія Австрії |
Адельгейд Попп (нім. Adelheid Popp; уроджена Дворак (нім. Dworak); 11 лютого 1869, Інцерсдорф-ам-Вінерберг, Австро-Угорщина — 7 березня 1939, Відень, Австрія) — діячка Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, борець за права жінок, родоначальниця жіночого робітничого руху Австрії.
Біографія[ред. | ред. код]
Адельгейд була наймолодшою, п'ятнадцятою дитиною в багатодітній родині ткача; батько помер, коли дівчинці було 6 років. У десятирічному віці вона розпочала навчання в школі, але у 14 років змушена була піти працювати на фабрику, щоб допомогти матері, здоров'я якої було підірване численними пологами.
Брати періодично брали Адельгейд із собою на збори робітників, і одного разу вона сама виступила на одному із таких зібрань з промовою про стан жінок-робітниць, і її слова справили сильне враження на присутніх.
З цього моменту Адельгейд, щодня працюючи по 12 годин на фабриці, вечорами навчалася грамоті. Почала цікавитися літературою про соціалістів і писати власні статті про становище жіночого робітничого руху в Австрії, а на вихідних виступала на партійних зібраннях.
У 1893 році вийшла заміж за Юліуса Поппа, близького друга і соратника Віктора Адлера; дружина Адлера Емма Адлер була найкращою подругою Адельгейд. У тому ж році, після активної участі в організації страйку робітниць, вона потрапила в поле зору таємної поліції і в подальшому неодноразово була заарештована і перебувала у в'язниці.
Адельгейд Попп була співзасновницею австрійської газети «Arbeiterinnen-Zeitung», в якій працювала відповідальним редактором. У цей період також підтримувала дружні стосунки з Фрідріхом Енгельсом і Августом Бебелем, які дуже цінували її громадянську позицію.
У 1902 році Попп була серед засновниць «Товариства соціал-демократичних жінок і дівчат». У 1916 році вона була обрана головою Міжнародного жіночого соціалістичного секретаріату, змінивши на цій посаді Клару Цеткін. У 1918 році увійшла до керівництва Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, а також була обрана до складу віденської місцевої ради. У наступному році стала депутатом Конституційних національних зборів, а в 1920 році була обрана до Національної ради Австрії, де пропрацювала до 1934 року.
Книга Попп «Der Weg zur Höhe: die sozialdemokratische Frauenbewegung Österreichs; ihr Aufbau, ihre Entwicklung und ihr Aufstieg» була внесена нацистами до списку книг, які підлягають спаленню.
Померла у 1939 році. Похована на Центральному кладовищі Відня (ділянка 63, ряд 2, могила № 24).
Пам'ять[ред. | ред. код]
У 1949 році на її честь було названо муніципальний житловий будинок у віденському районі Оттакринг, на перетині Поссінгергассе і Гербстштрассе[9].
У 1992 році в м. Лінц її ім'я отримав проїзд (Adelheid-Popp-Weg), що знаходиться в районі Аувізен і з'єднує Галлештрассе і Крайскіштрассе.
У 2011 році її ім'ям було названо сквер між будинками № 74 і 78 в Гернальському провулку Геблергассе (Geblergasse), а також провулок (Adelheid-Popp-Gasse) в Донауштадті.
Твори[ред. | ред. код]
Авторка[ред. | ред. код]
- Die Jugendgeschichte einer Arbeiterin — von ihr selbst erzählt. — München: Ernst Reinhardt, 1909.
- Erinnerungen. Aus meinen Kindheits- u. Mädchenjahren. Aus der Agitation und anderes. — Stuttgart: Dietz, 1915.
- Der Weg zur Höhe: die sozialdemokratische Frauenbewegung Österreichs; ihr Aufbau, ihre Entwicklung und ihr Aufstieg. — Wien: Frauenzentralkomitee der Sozialdemokratischen Arbeiterpartei Deutschösterreichs, 1929.
Відповідальний редактор[ред. | ред. код]
- Gedenkbuch 20 Jahre österreichische Arbeiterinnenbewegung, 1912.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ а б в г д WeChangEd
- ↑ а б в Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
- ↑ а б Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 2. — S. 895–899. — ISBN 978-3-205-78552-1
- ↑ Schmid-Bortenschlager S., Schnedl-Bubeniček H. Österreichische Schriftstellerinnen 1880–1938: Eine Bio-Bibliographie — Stuttgart: Akademischer Verlag Hans-Dieter Heinz, 1982. — S. 139. — ISBN 978-3-88099-123-1
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ а б в г Adelheid Popp, Biografie — Österreichisches Parlament.
- ↑ Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — P. 1531. — 2572 p. — ISBN 978-0-7876-7585-1
- ↑ Wien im Rückblick: Adelheid Popp-Hof auf der Schmelz. Архів оригіналу за 6 березня 2011. Процитовано 16 травня 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Czeike, Felix. Historisches Lexikon Wien. — Band 4. — Wien: Kremayr & Scheriau, 1995. — ISBN 3-218-00546-9. — S. 575.
Посилання[ред. | ред. код]
- Адельгейд Попп на сайті австрійського парламенту [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Біографія на сайті Віденського університету [Архівовано 28 січня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- Mengel, Monika. Starke Frauen: Adelheid Popp, Arbeiterin (нім.)
|
