Адреса (інформатика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Адреса — це символ або група символів, які ідентифікують регістр, окремі частини пам'яті, деякі інші джерела даних або місце призначення інформації.[1][2]

Види адрес[2][ред. | ред. код]

  • Реальна (англ. real address) — адреса розташування даних у реальній пам'яті.
  • Віртуальна (англ. virtual address) — адреса у віртуальній пам'яті, при використанні вона перетворюється на реальну адресу.
  • Логічна (англ. logical address) — адреса, яка визначається програмою шляхом перетворення ключа даних за деяким алгоритмом; адреса в віртуальній пам'яті.
  • Адреса пристрою (англ. unit address) — логічна адреса, що складається з номера каналу і номера пристрою в каналі.
  • Фізична (англ. physical address) — число, що ідентифікує комірку або область фізичної пам'яті; унікальне ім'я, що однозначно визначає конкретний зовнішній пристрій.

Програми[ред. | ред. код]

  • Настроювана (англ. relocatable address) — адреса в завантажуваному модулі, змінювана під час завантаження при налаштуванні на конкретне положення програми в оперативній пам'яті.
  • Переміщувана (англ. relocatable address) — адреса, значення якої встановлюється під час переміщення машинної програми, що містить цю адресу; адреса, що підлягає модифікації в переміщуваній програмі.
  • Нижня адреса програми (англ. low program address) — менша адреса області пам'яті, куди завантажена програма.
  • Верхня адреса програми (англ. high program address) — старша адреса області пам'яті, куди завантажена програма.
  • Адреса точки входу (англ. entry point address) — адреса команди або сама команда, з якої починається виконання програми чи процедури.
  • Адреса вектора переривань (англ. interrupt vector address) — унікальна адреса, що вказує на комірки пам'яті, що містять адресу програми обробки переривань (можливі додаткові дані типу пріоритету обробки).

Машинна мова[ред. | ред. код]

  • Адреса переходу (англ. branching address) — адреса комірки пам'яті, яка визначається командою передачі керування.
  • Адреса повернення (англ. return address) — адреса в програмі виклику, за якою передається управління після завершення спричиненої програми (див. Також: Стек викликів).
  • Адреса операнда (англ. source address) — адреса комірки або області пам'яті, звідки отримуються оброблені дані.
  • Адреса результату (англ. result address) — адреса, куди записується результат операції, яка виконується машинною командою.
  • Адреса регістру (англ. register adress) — порядковий номер або символьне ім'я регістра, що є еквівалентними номеру регістру.
  • Виконавча (дійсна; англ. effective (executive) address) — адреса операнда команди, що міститься в ній або та, що обчислюється на основі вмісту її полів.
  • Явна (англ. explicit address) — адреса операнда, що представлена у вигляді абсолютного виразу.
  • Неявна (англ. implied address) — адреса операнда, що задається у вигляді символьної назви, абсолютного чи переміщуваного виразу та перетворена асемблером в явну адресу.
  • Абсолютна (істинна, нульового рівня; англ. absolute address) — адреса на машинній мові, що ідентифікує елемент пам'яті або пристрій без використання проміжних посилань.
  • Символьна (англ. symbolic address) — адреса, яка виражена в зручній для програмування формі; адреса, яка визначається засобами мови символьного кодування; символьне ім'я (різновид неявної адреси).

Обчислювані адреси[ред. | ред. код]

  • Безпосередня, пряма (англ. direct address) — адреса комірки пам'яті з операндом команди.
  • Непряма (англ. indirect address), адреса — адреса комірки пам'яті, що містить адресу операнди (пряму чи непряму).
  • Багаторівнева (англ. multilevel) — непряма адреса з кількістю рівнів адресації дві чи більше.
  • Базова (англ. base address), база  — адитивна частина виконавчої адреси, постійна для певної сукупності адресованих даних; початкова точка відліку відносних адрес.
  • Базована (англ. based address) — адреса, яка виражається через базову адресу і зміщення.
  • Відносна (англ. relative address), зміщення (англ. displacement) — адреса, що задана відносно деякої бази (базового адресу); змінна частина базованих адрес.
  • Індексна (англ. indexed address) — адреса, значення якої змінено на величину вмісту індексного регістра.
  • Самовизначена (самовідносна; англ. self-relative address) — відносна адреса, що використовує як базову адресу адресу команди, в якій вона знаходиться.

Алгоритми і структури даних[ред. | ред. код]

  • Обчислювана (англ. computing (calculated) address) — адреса розміщення запису в зовнішній пам'яті, яка визначається шляхом перетворення ключа запису за певним алгоритмом.
  • Хешована (англ. hash address) — обчислювана адреса, алгоритм формування якої заснований на використанні одного з методів рандомізації (хешування).
  • Адреса зв'язку (англ. link address) — поле в записі файлу, яке вказує на положення, яке слід читати в логічному порядку запису; сполучний елемент у зв'язаних списках.

Комп'ютерні мережі[ред. | ред. код]

  • Мережева (англ. network address) — адреса порту в обчислювальній мережі.
  • Глобальна (англ. global address) — адреса в обчислювальних мережах, що складається з одиниць і вказує, що даний кадр призначений всім станціям.
  • Групова (англ. multicast address) — адреса в локальних обчислювальних мережах (ЛОМ), що визначає групу станцій даної мережі.
  • Широкомовна (англ. broadcast address) — адреса в ЛОМ, яка вказує, що повідомлення адресоване всім станціям даної мережі.
  • Транспортна (англ. transport address) — ідентифікатор, що забезпечується транспортним рівнем і використовуються одним сеансовим об'єктом для ідентифікації іншого сеансового об'єкта.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СТ ИСО 2382/7-77 // Вычислительная техника. Терминология: Справочное пособие. Выпуск 1 / Рецензент канд. техн. наук Ю. П. Селиванов. — М.: Издательство стандартов, 1989. — 168 с. — 55 000 экз. — ISBN 5-7050-0155-X
  2. а б Першиков В. И., Савинков В. М. Толковый словарь по информатике / Рецензенты: канд. физ.-мат. наук А. С. Марков и д-р физ.-мат. наук И. В. Поттосин. — М.: Финансы и статистика, 1991. — 543 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-279-00367-0.

Посилання[ред. | ред. код]