Актеон
| Актеон | |
|---|---|
 | |
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Заняття | chasseur |
| Батько | Арістей[1] |
| Мати | Автоноя[1] |
| Вбивця | собаки Актеонаd |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Актеон (грец. Ακταίωνας) — міфічний мисливець, син Арістея й дочки Кадма Автоної; мисливства навчився в Хірона. Одного разу Актеон побачив Артеміду, що купалася з німфами. Розгнівана богиня обернула Актеона на оленя (варіант: Зевс перетворив мисливця на оленя за те, що Актеон сватався до Семели) і його розірвали власні пси. За Евріпідом, гнів Артеміди викликало те, що Актеон хвалився, ніби він кращий мисливець, ніж сама богиня.
Мотиви цього міфу відбито в античній пластиці, вазописі, в помпейських фресках, у пізнішому європейському живописі та скульптурі (Тіціан, Рембрандт, Тьєполо, А. Філарете, І. Прокоф'єв та інші).
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вазописець Долона "Смерть Актеона" -
Василь Рябченко "Смерть Актеона" (1988) -
Тіціан "Артеміда та Актеон" (1556 - 1559) -
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Любкер Ф. Actaeon // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 15–16.
Посилання[ред. | ред. код]
- Актеон [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Актеон Архівовано / ред. Кун М. А. // Легенди і міфи Стародавньої Греції. — 1922 р. (укр.)
|
