Біллурі Акіма Ібрагім-кизи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Акіма Біллурі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біллурі Акіма Ібрагім-кизи
азерб. Hökümə Billuri
Народилася 3 березня 1926(1926-03-03)
Зенджан, Іран
Померла 22 листопада 2000(2000-11-22) (74 роки)
Баку, Азербайджан
Країна  СРСР
 Азербайджан
Діяльність поетка, літературознавиця
Сфера роботи філологія
Alma mater Q20574967?
Заклад НАН Азербайджану
Жанр романтична поезія
Нагороди
медаль «Ветеран праці»
заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР народний поет Азербайджану
"21 Azer" medal
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Біллурі.

Акіма (Окюма) Ібрагім-кизи Біллурі (азерб. Hökümə İbrahim qızı Billuri; 3 березня 1926, Зенджан — 22 листопада 2000, Баку) — азербайджанська поетеса й літературознавець, громадська і політична діячка, активний член національно-визвольного руху в Іранському Азербайджані, член Спілки письменників Азербайджану (з 1958), кандидат філологічних наук (1963), Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1984), Ветеран Праці (1985)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Акіма Біллурі народилася 3 березня 1926 року в місті Зенджан в Іранському Азербайджані[2] в родині коваля[1]. З 1933 по 1943 роки навчалася в середній школі для дівчаток «Азері» в рідному місті[2][1]. Після завершення навчання була залишена в школі на посаді педагога[1].

Інтерес до літератури в Акіми прокинувся ще в дитинстві. Так, ще будучи школяркою, вона почала писати вірші перською мовою, а пізніше і рідною[2] азербайджанською мовою[1]. Друкуватися Біллурі стала в 1944 році[3]. Її перші вірші азербайджанською («Робітник», «Очі мої», «ранок» та ін) і статті вийшли в 1945 році в газетах «Азер» в Зенджане і «Ветен йолунда» (За Батьківщину) в Тебризі[2], а також у журналі «Азербайджан»[1].

Після того, як до Ірану увійшли радянські війська, Акіма Біллурі почала займатися політичною діяльністю, ставши членом комітету партії області Хамса. Була активною учасницею національно-визвольного руху початку 1940-х років. У 1945—1946 рр. Біллурі обіймала посади заступника голови відділу пропаганди Зенджанського обласного комітету Азербайджанської демократичної партії, заступника голови Зенджанського відділу Товариства культурних зв'язків між СРСР та Іраном, а також директором бібліотеки Будинку культури Зенджана. За «активну участь у революційних подіях в Південному Азербайджані», Біллурі була нагороджена медаллю «21 Азер»[1].

Після падіння Демократичної Республіки Азербайджан у грудні 1946 року, Біллурі була змушена виїхати з Батьківщини і оселитися в Радянському Азербайджані[1][2].

В Азербайджанській РСР Акіма Біллурі продовжує свою освіту на філологічному факультеті Азербайджанського державного університету[2], яку закінчила в 1952 році. У період з 1952 по 1954 роки Біллурі працювала редактором у відділі художньої літератури видавництва «Азернешр» у Баку, а потім (до 1956 року) навчалася в Партійній школі при ЦК КП Азербайджанської РСР, який закінчує з відзнакою. За роки навчання в школі Біллурі два рази обиралася членом ЦК Азербайджанської демократичної партії[1].

У період з 1956 по 1960 роки Акіма Біллурі працювала головним редактором газети «Азербайджан» — політичного органу Азербайджанської демократичної партії, а з 1960 по 1963 роки навчалася в Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві, де захистила кандидатську дисертацію за темою «Реалістична демократична література Іранського Азербайджану»[1].

З 1964 року Акіма Біллурі працювала старшим науковим співробітником в Інституті народів Близького і Середнього Сходу Академії наук Азербайджанської РСР. Була нагороджена почесною грамотою Президії Верховної Ради Азербайджану і медалями СРСР[1].

Файл:Могила Акимы Биллури в Баку.jpg
Могила Акім Біллурі на II Алеї почесного поховання в Баку

Серед виданих збірників її віршів є «Моя мрія» (1949)[3], «Дорогами життя», «На пам'ять про поета» (1957), «Мене чекає чинара»[2], «В роки боротьби» (1954), «Подалі від тебе» (1961)[3] та ін. У Москві та Баку російською мовою були опубліковані її книги «Поезії» (1955), «Весна свободи» (1963), «Присвята» (1970), «Будинок твоєї душі» (1980)[1]. Романтична поезія Акім Біллурі присвячена в основному життя Іранського Азербайджану[3]. Крім поетичної діяльності, Біллурі вела дослідження в галузі літературознавства[4].

Померла Акіма Біллурі 22 листопада 2000 року[5] в місті Баку[1]. Похована на Другій Алеї почесного поховання в Баку.

Твори[ред. | ред. код]

Збірки віршів[ред. | ред. код]

  • Вірші, Б., 1955 (у російському перекладі);
  • Шаирин јадиҝары, Баки, 1957 (азерб.);
  • Розлука, Б., 1959 (у російському перекладі);
  • Весна свободи, М., 1963 (у російському перекладі);
  • Ше'рләр, Баки, 1966 (азерб.);
  • Посвячення. [Предисл. Ч. Гусейнова], М., 1970 (в російському перекладі);
  • Неҹә унудум, Баки, 1974 (азерб.).
  • Будинок твоєї душі: Сб. віршів / Акіма Біллурі; Пров. [з азерб.] Р. Казакової. — М.: Наука, 1980.
  • Ім'я це всюди зі мною: Вірші [про в. І. Леніна] / Окюма Біллурі; Переклад М. Петракова. — Літ. Азербайджан, 1980, № 4.

Наукові роботи[ред. | ред. код]

  • Біллурі А. Традиції і новаторство в художній формі сучасної поезії Іранського Азербайджану. — В кн: Іранська філологія. Матеріали IV Всесоюзній міжвузівської наукової конференції з іранської філології, що відбулася в Ташкенті 23-26 вересня 1964 р. Ташкент, 1966, с. 280—293.
  • Біллурі А. Про перші кроки у зародженні дитячої літератури та педагогічних поглядах Ираджа Мірзи. — У кн.: П'ята міжвузівська наукова конференція з іранської філології. (Тези доп.) Душанбе, 1966. с. 36-38.
  • Біллурі А. І. Розвиток реалістичної демократичної поезії Іранського Азербайджану. Баку, 1972.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Billuri Hökümə İbrahim qızı (азерб.). photoirs.musigi-dunya.az. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 23 березня 2017.
  2. ↑ а б в г д е ж Ахундова, Гулиева, 2005, с. 451.
  3. ↑ а б в г Байрамов, 1962, с. 151.
  4. ↑ Ахундова, Гулиева, 2005, с. 45ц.
  5. ↑ Ахундова, Гулиева, 2005, с. 452.

Література[ред. | ред. код]

  • Юсубова Т. Деякі особливості творчості Окюмы Біллурі (азерб.)  // Доповіді АН АзССР.  — 1940.  — C. 40-й, no 8.  — S. 85-88.
  • Байрамов Р. Ф. Біллурі, Якима Ібрагім кизи // Коротка літературна енциклопедія.  — 1962.  — Т. I.
  • Грінберг В. Десять життів в одному. Нотатки про суч. поезії Азербайджану // Дружба народів.  — 1965.  — № 3.
  • Портнов Р. Живий голос // Бакинський робітник.  — 1970.  — 20 серпня.
  • Антологія поезії Південного Азербайджану / Укладачі: Ахундова Е., Гулієва Х.. — Б.: Юрд, 2005.  — С. 451—452.  — 512 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біллурі_Акіма_Ібрагім-кизи&oldid=39473870