Александр (син Деметрія Поліоркета)
| Александр | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἀλέξανδρος | |
| Народився | 303—298 роки до н. е. |
| Помер |
Елліністичний Єгипет |
| Країна |
 Стародавня Македонія |
| Місце проживання | Александрія[1] |
| Знання мов | давньогрецька |
| Рід | Антигоніди |
| Батько | Деметрій I Поліоркет |
| Мати | Деідамія |
| Брати, сестри | Стратоніка Сирійська, Філа[d], Деметрій Худийd, Коррагd, Антигон II Гонат і Деметрій Красивий |
Александр (дав.-гр. Ἀλέξανδρος; у проміжку 303—298 років до н. е. — III століття до н. е.) — син діадоха Деметрія Поліоркета та його дружини Деідамії Епірської. Жив та помер у Єгипті, припускається, що він там перебував як заложник. Можливо, згадується в одному папірусі з Архіву Зенона.
Біографія[ред. | ред. код]
.jpg)
Александр був сином діадоха Деметрія Поліоркета та Деідамії, дочки епірського басилевса Еакіда. Оскільки його батьки уклали шлюб у 303 до н. е., а матір померла у проміжку від 300 до 298 до н. е., виходить, що Александр народився у проміжку 303—298 років до н. е.[2] Александр мав багато сестер та братів від зв'язків батька з іншими жінками. За однією з версій, він мав повнорідну сестру Стратоніку[3][4].
Згідно Плутарху, Александр жив і помер у Єгипті[5]. На думку німецького історика Карла Юліуса Белоха, Александр потрапив до Єгипту після того, як діадох Птолемей Лагід захопив місто Саламін на Кіпрі та взяв у полон матір та дітей Деметрія Поліоркета[3]. Дослідник Едвін Вебстер вказував на помилковість цього твердження, оскільки, згідно Птутарху, Птолемей невдовзі відпустив бранців, обсипавши їх дарами та почестями[6][2].
Вебстер припускав, що коли заложник Птолемея, епірський принц Пірр, був відпущений на свободу[7], він залишив замість себе свого племінника Александра[2]. За іншою версією, Деметрій Поліоркет віддав свого сина у заложники разом з Пірром під час укладення мирного договору з Птолемеєм у 297 до н. е. Науковець Роджер Багналл[en] припустив, ще однією заручницею була Стратоніка, дочка Деметрія та Деідамії[4].
Іншим припущенням Вебстера було ототожнення сина Деметрія з однойменною персоною згаданою у папірусі P. Lond. Inv. 7.2052[8], який входить до Архіву Зенона. Тим самим Вебстер полемізував з версією висунутою раніше російським істориком Михайлом Ростовцевим, який ототожнював Александра з папірусу з однойменним сином діадоха Лісімаха та його одриської дружини[9][10]. Як зазначав Вебстер, після смерті Птолемея I, його наступник Птолемей II Філадельф залишив Александра заложником, оскільки він був єдинокровним братом македонського басилевса Антигона II Гоната[9].
Зазначений у папірусі Александр мешкав в Александрії і був людиною високого статусу, оскільки будучи заложником, мав мінімум двох рабів. Папірус датований першими роками правління басилевса Птолемея III Евергета і на момент його створення Александру повинно було бути 50-60 років, якщо він залишався живим. З папірусу відомо, що двоє його рабів, вавилонський банник Філлін та мідійський конюх Амінта, відійшли у власність до діойкета Аполлонія[en], однак втекли від нього[9][10][4].
Французький історик П'єр Левек[fr] назвав гіпотезу Вебстера «спокусливою», але бездоказовою[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.journals.uchicago.edu/doi/pdf/10.1086/360458
- ↑ а б в Webster, 1922, s. 358.
- ↑ а б Плутарх, Деметрій 35.
- ↑ а б в г Bagnall, 1976, p. 203.
- ↑ Плутарх, Деметрій 53.
- ↑ Плутарх, Деметрій 38.
- ↑ Плутарх, Пірр 5.
- ↑ P.lond.7.2052 = HGV P.Lond. 7 2052 = Trismegistos 1614. http://papyri.info/hgv/1614/work (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ а б в Webster, 1922, s. 357—358.
- ↑ а б Rostovtzeff, 1922, p. 20—21.
Джерела[ред. | ред. код]
- Плутарх. Порівняльні життєписи.
- Bagnall Roger S. Archagathos Son of Agathocles, Epistates of Libya : [англ.] / herausgegeben vom Zentralinstitut für Alte Geschichte und Archäologie der Akademie der Wissenschaften der DDR // Philologus. — Berlin : Akademie Verlag, 1976. — Bd. 120. — С. 195—209.
- Edwin W. Webster. Alexander, the Son of Demetrius Poliorcetes : [англ.] // Classical Philology. — 1922. — Bd. 17. — S. 357—358.
- Michael Rostovtzeff. A Large Estate in Egypt in the Third Century B.C., a Study in Economic History : [англ.]. — The University, 1922. — 209 p.
|
