Алешковський Марк Хаїмович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алешковський Марк Хаїмович
Народився 24 березня 1933(1933-03-24)
Помер 14 липня 1974(1974-07-14) (41 рік)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність археолог, історик
Alma mater Історичний факультет МДУ
Заклад Центральні науково-реставраційні проєктні майстерніd
Батько Хаїм Йосипович Алешковськийd
Брати, сестри Юз Алешковський
Діти Петро Маркович Алешковський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алешковський.

Марк Хаїмович Алешковський (у побуті також Марк Юхимович[1]; (24 березня 1933(1933-03-24) — 14 липня 1974(1974-07-14), Москва) — радянський історик-медієвіст і археолог, автор численних публікацій присвячених дружинній культурі Русі, фортифікаційним спорудам давньоруських міст (переважно Новгорода і Пскова), текстології давньоруського літопису, соціальними аспектами історії давньоруських міст, керував (1956-1960) археологічними дослідженнями в ході повоєнного відновлення та реставрації у Новгородського кремля — нині об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Опубліковані за результатами цих робіт статті заклали основи[2] сучасної концепції походження та розвитку середньовічного Новгорода[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 березня 1933 в сім'ї майора (інтенданта 3-го рангу) Хаїма Йосиповича Алешковський (1899, Мозир -1953)[4], учасника війни, кавалера ордена Червоної Зірки[5][6]. Мати - Віра Абрамівна Олешковська (1902-1966), бухгалтер[7]. Брат письменника Юза Олешковського. У роки війни перебував з матір'ю та старшим братом Юзіком в евакуації в Омську[8].

У 1951 вступив на історичний факультет МДУ[3]. Після закінчення в 1956 кафедри археології МДУ працював у ЦНРМ (в Центральних науково-реставраційних майстернях): проводив розкопки в Новгороді, Пскові, Смоленську, Дербенті, Коломні та інших містах[1][3].

Розкопками в 1956-1960 у Новгородському Кремлі відкрито дерев'яноземельні оборонні системи Дитинця, фундаменти кам'яних споруд Владичного (Митрополичого) Двору та Воєводського Двору, надбрамних церков XIII—XIV століть. Керував також археологічними дослідженнями при розбиранні церкви Різдва Богородиці Десятинного монастиря в Новгороді[1].

У 1962-1963 жив у Ленінграді і там навчався в аспірантурі в Державному Ермітажі, але в 1964 поїхав до Москви, перервавши навчання, а кандидатську дисертацію на тему «Повість временних літ. З історії створення та редакційної переробки» захистив у 1968[3]. Останні роки життя займався археологічним вивченням оборонних укріплень Окольного міста в Новгороді, а останні публікації присвячені проблемам походження Новгорода та Київської Русі[1].

Родина[ред. | ред. код]

Сини - письменник Петро Алешковський,

Димитрій Маркович Алешковський (нар. 1965).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  1. Алешковский М. Х. Курганы русских дружинников XI—XII вв. // Советская археология. — 1960. — № 1.
  2. Алешковский М. Х. Новгородский Детинец 1044-1430-х гг. (по материалам научных исследований) // Архитектурное наследство. Вып. 14. — М.: Гос. изд-во лит. по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1962. — С. 3-26.
  3. Алешковский М. Х., Подъяпольский С. С. Новые данные о церкви Михаила-архангела в Смоленске Архівовано квітень 21, 2010 на сайті Wayback Machine. // Советская археология. — 1964. — № 2.
  4. Алешковский М. Х. «Дворец у стены» // Новгородская правда. — 1967. — 17 янв.
  5. Алешковский М. Х. Новгородский Кремль. — Л., 1967.
  6. Алешковский М. Х. Первая редакция Повести временных лет // Археографический ежегодник за 1967 г. — М., 1969.
  7. Алешковский М. Х. Раскопки древнейших каменных башен Новгорода и Пскова // Археологические открытия: 1968. — М.: Наука, 1969. — С. 19-21.
  8. Алешковский М. Х., Красноречьев Л. Е. О датировке вала и рва Новгородского острога // Советская археология. — 1970. — № 4.
  9. Алешковский М. Х. {{{Заголовок}}}. — 32000 прим. (обл.)
  10. Алешковский М. Х. {{{Заголовок}}}. — 32500  прим. (обл.)
  11.  Янин В. Л., Алешковский М. X. Происхождение Новгорода (к постановке проблемы) Архівовано грудень 31, 2007 на сайті Wayback Machine. // История СССР. — 1971. — № 2. — С. 32-61.
  12. Алешковский М. Х. Глебоборисовские энколпионы 1072—1150 гг. // Древнерусское искусство: Художественная культура домонгольской Руси. — М., 1972.
  13. Алешковский М. Х. Начальные этапы каменного строительства Псковского Крома (В связи с вопросом о русских каменных крепостях домонгольского периода) // Древнерусское искусство: Художественная культура домонгольской Руси. — М., 1972. — С. 322-348.
  14. Алешковский М. Х., Воробьёв А. В. Новгородский кремль. — Изд. 2-е, испр. и доп. — Л., 1972.
  15. Альтшуллер Б. Л., Алешковский М. Х. Благовещенский собор Московского Кремля, а не придел Василия Кесарийского // Советская археология. — 1973. — № 2.
  16. Алешковский М. Х. Социальные основы формирования территории Новгорода IX—XV вв. (по материалам археологических раскопок) // Советская археология. — 1974. — № 3.
  17. Алешковский М. Х. Архитектура и градостроительство Новгорода и Пскова как источник изучения их социальной истории Архівовано січень 24, 2010 на сайті Wayback Machine. // Реставрация и исследования памятников культуры. Вып. 1. — М., 1975.
  18. Алешковский М. Х. К типологии текстов «Повести временных лет» // Источниковедение отечественной истории: Сб. статей 1975 г. — М., 1976.
  19. Алешковский М. Х. Новгородский летописный свод конца 1220-х годов // Летописи и хроники: 1980. — М., 1981.
  20. Алешковский M. X. Псков. Военно-оборонительные сооружения // Достопримечательности Псковской области. — Л.: Лениздат, 1981. — С. 150-168.
  21. Алешковский М. Х. Новые материалы по датировке вала Новгородского острога концом XIV — началом XV веков // Новгород и Новгородская земля: История и археология. Вып. 8. — Новгород: б.и., 1994. — С. 116-127.
  22. Алешковский М. Х. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-7777-0659-1.

Література[ред. | ред. код]

  • Олешковський Марк Хаїмович (Яхимович) // Великий Новгород. Історія та культура IX-XVII століть: Енциклопедичний словник. - СПб. : Нестор-Історія, 2007. - С. 68.
  • Археологи Великого Новгорода: Біогр. справ. / Упоряд. та ред. е. А. Рибіна та А. С. Хорошєв. - Великий Новгород, 2002.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Трояновский С. В. Алешковский Марк Хаимович (Ефимович) // Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь. / под ред. В. Л. Янина. — СПб.: Нестор-История, 2007. — С. 68.
  2. ↑ В. Л. Янин, М.X. Алешковский. Происхождение Новгорода (к постановке проблемы)\\журнал «История СССР», № 2, М.-Л., 1971, стр. 32-61. Архів оригіналу за 31 грудня 2007. Процитовано 28 січня 2010.
  3. ↑ а б в г Марк Хаимович Алешковский (1933—1974)\\"Археология Новгорода". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 березня 2022.
  4. ↑ Хаим Алешковский на сайте «Память народа»
  5. ↑ Хаим Иосифович Алешковский на сайте «Подвиг народа». Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 6 серпня 2018.
  6. ↑ Подвиг народа [Архівовано 2024-02-24 у Wayback Machine.]: В других документах отчество «Исаакович».
  7. ↑ Вера Абрамовна Алешковская в эвакуационных списках (1942). Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2019.
  8. ↑ Алешковский в эвакуационных списках (1942) [Архівовано 2023-07-15 у Wayback Machine.]: В списках у двух братьев перепутаны даты рождения (1933 у Юзика и 1929 у Марка).

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алешковський_Марк_Хаїмович&oldid=42313392