Альбер Тома
| Альбер Тома | |
|---|---|
 | |
| Народився |
16 червня 1878[2][3][…] Шампіньї-сюр-Марн[1][5] |
| Помер |
8 травня 1932[1][2][…] (53 роки) Париж[1][5] |
| Поховання | Ancien cimetière de Champigny-sur-Marned |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | політик, економіст, дипломат, вчитель |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Знання мов | французька[2] |
| Заклад | Юманіте |
| Роки активності | з 1910 |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції і мер[d] |
| Партія | Французька секція робітничого інтернаціоналу |
| Нагороди | |
Альбер Тома (фр. Albert Thomas, 16 червня 1878 — 8 травня 1932) — французький міністр-соціаліст, засновник і голова Міжнародної організації праці, історик.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Вищу нормальну школу. Як соціаліст був близьким учнем Жюль Геда. У 1905—1914 рр. — співпрацював в газеті L'Humanité. У 1904 році був обраний до муніципальної ради Шампіньї-сюр-Марн. У 1910 обраний до Палати депутатів, переобраний в 1914. Був членом комісій із громадських робіт, залізницям та фінансів.
У роки Першої світової війни Тома був її затятим прихильником, займаючи соціал-шовіністичні позиції. Після початку війни йому в жовтні 1914 було доручено організацію виробництва боєприпасів. У травні 1915 він був призначений заступником державного секретаря з боєприпасів і військового спорядження, а в 1916 зайняв спеціально створену посаду міністра озброєнь Франції.
Після Лютневої революції їздив в Росію, де вів переговори з Тимчасовим урядом і Петроградською радою робітничих і солдатських депутатів, агітуючи проти виходу Росії з Першої світової війни.
У серпні 1918 року, разом із істориком Ернест Дені став ідейним натхненником створення в Парижі «Української Національної ради», яку очолив Федір Савченко.
20 серпня 1918 року французький міністр закордонних справ Стефан Пішон улаштував прийом представникам бюро Української Національної Ради, зокрема Альберу Тома та Ернесту Дені. Через два дні, 22 серпня, провідна французька загальнонаціональна газета Le Temps інформувала читачів: "Міністр закордонних справ прийняв Українську Національну Раду, яка йому була представлена особисто паном Альбером Тома та паном Ернестом Дені, професором Сорбонни. Українська Національна Рада, очолювана паном Савченком, колишнім викладачем в Російському університеті, має на меті боротися з німецькими впливами[6].
У 1919 році — голова Міжнародної організації праці при Лізі Націй. Обіймав цю посаду до своєї смерті у 1932 році.
Автор праць[ред. | ред. код]
- Книга «Друга імперія. 1852—1870» (1907).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #120163993, Record #104443953X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ Дипломатичний фронт 100 років тому. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- " Albert Thomas (homme politique) ", dans le Dictionnaire des parlementaires français (1889—1940), sous la direction de Jean Jolly, PUF, 1960
- http://www.ilo.org/public/french/bureau/dgo/staff/formers/thomas.htm [Архівовано 3 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.unige.ch/ieug/guerin.pdf [Архівовано 16 серпня 2005 у Wayback Machine.]
- http://www.unesco.org/archives/guide/fr/oit/historique.html [Архівовано 1 листопада 2004 у Wayback Machine.]
|
