Андре Горц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Андре Горц
фр. André Gorz
Ім'я при народженні фр. Gerhart Hirsch
фр. Gérard Robert Karl Jakob Horst[1]
Псевдоніми Michel Bosquet
Народився 9 лютого 1923(1923-02-09)
Відень
Помер 22 вересня 2007(2007-09-22) (84 роки)
Вонон, Об
Країна Франція Франція
Діяльність економіст, журналіст, філософ, письменник, соціолог, захисник довкілля
Alma mater Федеральна політехнічна школа Лозанни
Lyceum Alpinum Zuozd
Галузь соціологія, філософія
Заклад Нувель Обс
L'Express
Тан Модерн

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Андре Горц у Вікісховищі

Андре Горз (фр. André Gorz, власне Герхард Гірш (нім. Gerhart Hirsch), 9 лютого 1923, Відень — 22 вересня 2007, Вонон, Об) — французький ліворадикальний філософ, соціолог, один із засновників відомого тижневика Le Nouvel Observateur (1964).

Намагався у своїх вченнях поєднати марксизм та екзистенціалізм, розвивав ідеї Жана-Поля Сартра. Став одним із засновників «політичної екології». У 1980 році виступив зі своєю книгою «Прощання з пролетаріатом».

Його наукові пошуки стосуються питання комуністичного суспільства. Він вважав, що соціалізм не може перейняти ідею необмеженого споживання. «Гонка достатку» між капіталістичними та комуністичними країнами не виправдана, у той час, коли мільйони людей не мають життєво необхідного. Соціалістична модель споживання, як він стверджував ще в 60-х рр., має бути якісно іншою.

Твори[ред. | ред. код]

  • La morale de l'histoire (Seuil, 1959)
  • Stratégie ouvrière et néocapitalisme (Seuil, 1964) — Робітнича стратегія та неокапіталізм
  • Le traître (Le Seuil, 1957; Folio Essais, 2005)
  • Le socialisme difficile (Seuil, 1967) — «Важкий соціалізм»
  • Réforme et révolution (Seuil, 1969) — «Реформа та революція»
  • Critique du capitalisme quotidien (Galilée, 1973) — Критика сучасного капіталізму
  • Critique de la division du travail (Seuil, 1973, у співавторстві)
  • écologie et politique (Galilée, 1975)
  • écologie et liberté (Galilée, 1977)
  • Fondements pour une morale (Galilée, 1977)
  • Adieux au prolétariat (Galilée, Le Seuil, 1980) — «Прощання з пролетаріатом. По той бік соціалізму»
  • Les Chemins du paradis (Galilée, 1983) — «Шлях у рай»
  • Métamorphoses du travail (Galilée, 1988; Folio Essais, 2004)
  • Capitalisme Socialisme Écologie (Galilée, 1991)
  • Misères du présent, richesse du possible (Galilée, 1997)
  • L'immatériel (Galilée, 2003)
  • Lettre à D. Histoire d'un amour (Galilée, 2006)
  • Ecologica (Galilée, 2008)
  • Le fil rouge de l'écologie. Entretiens inédits en français (Ed. de l'EHESS, 2015)

Література[ред. | ред. код]

  • Роман Тиса. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023.
  • Gianinazzi, André Gorz. Une vie. Paris: La Découverte, 2016.
  • Tatman J. Andre Gorz: Critical Reader. Chicago: Pluto Press, 1995.
  • Little A. The political thought of André Gorz. London; New York: Routledge, 1996.
  • Bowring F. André Gorz and the Sartrean legacy: arguments for a person-centered social theory. New York: St. Martin's Press, 2000.

Посилання[ред. | ред. код]

Твори Ґорца[ред. | ред. код]

Про нього[ред. | ред. код]

  1. Fichier des personnes décédées