Анні Фішер
| Анні Фішер | |
|---|---|
| угор. Fischer Annie | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 липня 1914 |
| Місце народження | Будапешт |
| Дата смерті | 10 квітня 1995 (80 років) |
| Місце смерті | Будапешт |
| Поховання | Фаркашреті[1] |
| Громадянство | Угорщина |
| Професії | класична піаністка, музична педагогиня, композиторка, піаністка |
| Освіта | Музична академія Ференца Ліста |
| Вчителі | Arnold Székelyd |
| Відомі учні | Robert Weiszd |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | класична музика |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Анні Фішер (угор. Fischer Annie; 5 липня 1914 — 10 квітня 1995) — угорська піаністка єврейського походження, одна з перших угорських геніальних піаністів-вундеркіндів[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Анні Фішер[3] народилася 5 липня 1914 року. Її батьки виявили талант у ранньому віці, коли вона почала грати на фортепіано, почувши гру сусіда за стіною, який був учителем по фортепіано. Анні почала свою музичну кар'єру як обдарована піаністка. У віці 10 років вона дебютувала з концертом Бетховена № 1 до мажор[4]. Через два роки грала Моцарта і Шумана в Цюриху.
Навчалася у Музичній академії Ференца Ліста, вчилася у Арнольда Секей та Ернст фон Донаньї. У 14 років її незвичайний талант був визнаний.
У 1933 році вона стала лауреатом Міжнародного фортепіанного конкурсу імені Ліста в Будапешті. Відтоді молоду піаністку стали запрошувати грати на найбільших концертних майданчиках практично в кожному великому місті Європи.
У 1937 році Анні Фішер вийшла заміж за Аладара Тота, який був на 15 років старший за неї. Аладар був впливовим критиком і журналістом провідних сучасних угорських газет «Pesti Naplo» і «Nyugat». Він стежив за кар'єрою Анні і регулярно публікував статті про неї, аж до їхнього весілля. Історія їхнього роману нагадує сюжет фільму. Спочатку критик став другом сім'ї і мати Анні попросила Тота, щоб він супроводжував її дочку в концертному турі. У цій поїздці вони покохали один одного і їхня любов тривала до самої смерті.
Під час Другої світової війни Анні з чоловіком жили у Швеції і лише у 1946 році повернулися в Будапешт. Почала викладати у Вищій музичній школі імені Ліста і в 1965 році отримала звання професора. Аладар Тот став директором Угорського державного оперного театру, і займав це місце до 1956 року. У цей період він докладав усіх зусиль для відродження угорської музичної культури. Анні Фішер в цей час гастролювала по країні і світу, де давала велику кількість концертів. Вона була почесним гостем в концертних залах Англії, Нідерландах, Франції, Швейцарії та Японії[2].
Якщо судити з імен композиторів, то репертуар Анні Фішер не дуже широкий. Вона обмежує себе майже виключно шедеврами класики і романтики. Виняток становлять, мабуть, лише деякі твори Дебюссі і музика її співвітчизника Бела Бартока (Фішер була однією з перших виконавиць його Третього концерту). Особливо вдаються їй твори великої форми — концерти, сонати, варіаційні цикли. Центральне місце в її репертуарі займають твори Моцарта, Бетховена і Шумана, але при цьому вона рівною мірою віртуозно виконує твори Шопена, Шуберта і Брамса.
Починаючи з 1977 року, вона витратила 15 років на роботу в студіях, працюючи над записом всіх сонат Бетховена, — циклу, який так і не випустила за життя. Однак після смерті Анні Фішер багато частин цієї роботи стали доступні слухачам і отримали високу оцінку серед поціновувачів класичної музики[5].
Померла 10 квітня 1995 року, похована поруч зі своїм чоловіком на цвинтарі Фаркашреті в Будапешті.
Нагороди[ред. | ред. код]
Серед нагород Фішер — 3 премії Кошута (1949, 1955, 1965 роки)[6]. Незадовго до своєї смерті — 10 квітень 1995 року — вона отримала в Будапешті престижну премію за заслуги перед угорської республікою «Magyar Köztársasági Érdemrend középkeresztje».(угор.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.bessenyei.hu/farkasret/abc.pdf
- ↑ а б Анни Фишер — венгерская пианистка. propianino.ru. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(рос.)
- ↑ Jean-Pierre Thiollet, 88 notes pour piano solo, "Solo nec plus ultra", Neva Editions, 2015, 50. ISBN 978 2 3505 5192 0.
- ↑ Annie Fischer. yuanhuang.wixsite.com. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(англ.)
- ↑ Анни Фишер. newswe.com. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(рос.)
- ↑ Анни Фишер (Annie Fischer). classic-music.ru. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017 року.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Unofficial Website: Annie Fischer Legendary Pianist (with Biography,Discography,Concertography and Rare Photos) [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.] created and managed by Yuan Huang, Dec.2014
- ANNIE FISCHER plays BEETHOVEN ~ Piano Concerto # 3 in C minor - NHK Symphony 1989 на YouTube (угор.)
- Annie Fischer plays Mozart: Klavierkonzert C-dur ("Elvira Madigan") на YouTube (угор.)
- Annie Fischer plays Schumann: Klavierkonzert a-minor video! full! на YouTube (угор.)
|
- Народились 5 липня
- Народились 1914
- Померли 10 квітня
- Померли 1995
- Поховані на кладовищі Фаркашреті
- Випускники Музичної академії Ференца Ліста
- Командори ордена Заслуг (Угорщина) із зіркою
- Лауреати премії імені Кошута
- Заслужені художники Угорщини
- Уродженці Будапешта
- Померли в Будапешті
- Культура Будапешта
- Угорські піаністи