Аргішті II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аргішті II
Цар Урарту
714 до н. е. — 685 до н. е.
Попередник: Руса I
Наступник: Руса II
 
Народження: 8 століття до н. е. або невідомо[1]
Смерть: 685 до н. е.[1]
Країна: Урарту
Батько: Руса I[1]
Діти: Руса II

Аргішті II (Аргішті, син Руси) — цар держави Урарту, період правління 714-685 рр. до н. е.

Урарту під час правління Аргішті II

Аргішті II вступив на престол після самогубства свого батька Руси I, пов'язаного з поразкою урартів від ассирійської армії під керуванням Саргона II. Війська Саргона II також захопили і розграбували релігійний центр Урарту — гірське місто Мусасір, завдавши серйозного удару по культу урартського верховного бога Халді. З часу правління Аргішті II більше уваги стали приділяти богам Шівіні і Тейшеба.

Після цих подій між Ассирією і Урарту встановилися мирні відносини, однак для підтримання миру Урарту взяла на себе зобов'язання, пов'язані з безперешкодним доступом ассирійців на території, раніше підконтрольні Урарту, для видобутку залізної руди, вирубки лісів і торгівлі. Можливо також, що Урарту виплачувала Ассирії податі худобою та іншими сільськогосподарськими продуктами. Деякі історики називають Урарту цього періоду «васальною» у відношенні до Ассирії державою[2]. Відносини з Ассирією залишалися напруженими, в ассирійських архівах збереглися розвідувальні донесення з Урарту, що свідчать про непорозуміння в прикордонних областях.

Аргішті II не наважувався відкрито протистояти Асирії та зосередив свою діяльність в центрі країни і в Закавказзі. Збереглися клинописні написи Аргішті II про спорудження зрошувального каналу і розбивку виноградника в центрі країни на північному узбережжі озера Ван, а також про великий військовий похід на схід. Виявлені в іранському Азербайджані написи свідчать про операції Аргішті II в цьому районі. Військові успіхи урартів у цьому поході оцінюються істориками по-різному: деякі припускають, що Аргішті II досяг Каспійського моря[3], деякі вважають, що урартский цар не відійшов далеко від озера Урмія[4]. Останні розкопки XXI століття в Ірані не виявили слідів перебування урартських військ у провінції Східний Азербайджан в Ірані [1] [Архівовано 12 грудня 2008 у Wayback Machine.], що також свідчить про те, що Аргішті II не відходив далеко від озера Урмія.

Після смерті Саргона II в 705 році до н. е. на престол вступив його син Сеннахеріб, який довгий час керував розвідувальними операціями свого батька в Урарту. Відносини з Асирією в цей період стали менш напруженими, однак колишню могутність Урарту було безповоротно втрачено.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. Мартиросян А. А.Місто Тейшебаіні, Видавництво АН Вірменської РСР, Єреван, 1961
  3. Арутюнян Н. В.Біайнілі (Урарту), Видавництво Академії наук Вірменської РСР, Єреван, 1970
  4. Benedict WCTwo urartian inscriptions from Azerbaijan / / Journal of Cuneiform Studies, том 19, № 2, 1965

Література[ред. | ред. код]

  • Піотровский Б.Б. Ванское царство (Урарту) / Орбелі Й.А. — Москва : Видавництво Східної літератури, 1959. — 286 с. — 3500 прим.
  • Мелікішвілі Г. О. Урартські клиноподібні написи = Урартские клинообразные надписи. — Москва : Издательство АН СССР, 1960.
  • Zimansky P. Ecology and Empire: The Structure of the Urartian State. — Chicago : The Oriental Institute of the University of Chicago, 1985. — (Studies in ancient oriental civilizations) — ISBN 0-918986-41-9.
  • Арутюнян Н.В. Биайнили — Урарту. Военно-политическая история и вопросы топонимики. — Санкт-Петербург : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2006. — 1000 прим. — ISBN 5-8465-0133-8.