Артур Голмс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Голмс
англ. Arthur Holmes
Народився 14 січня 1890(1890-01-14)
Геббурн, Тайн і Вір, Північно-Східна Англія
Помер 20 вересня 1965(1965-09-20) (75 років)
Лондон, Великий Лондон, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англієць
Діяльність геолог, геофізик
Галузь геологія
Alma mater Лондонський університет
Знання мов англійська[1]
Заклад Даремський університет і Единбурзький університет
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Нідерландська королівська академія наук
Посада Regius Professor of Geologyd
Батько Девід Голмс
Мати Емілі Дікінсон
У шлюбі з Маргарет Гоу (1914-1938)
Доріс Рейнолдс (1939-1965)
Нагороди

Артур Голмс (англ. Arthur Holmes; нар. 14 січня 1890, Геббурн, Тайн і Вір, Північно-Східна Англія — пом. 20 вересня 1965, Лондон, Великий Лондон, Велика Британія) — британський геолог, «батько» сучасної геохронології. Член Лондонського королівського товариства (1942)[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Артур Голмс народився 14 січня 1890 в місті Геббурні у сім'ї Девіда Голмса та Емілі Дікінсон[3].

У дитинстві переїхав із сім'єю у передмістя Ґейтсгеда. Навчався у Ґейтсгедській Вищій початковій школі[4].

Артур Голмс у 17 років вступив до Імперського коледжу Лондона.

Успішно закінчив Лондонський університет у 1909 році. Захистив докторський ступінь у 1917 році.

Працював професором у Даремському університеті (1924—1942) та Единбурзькому університеті (1943—1956).

Визначив вік девонських відкладень у 370 мільйонів років.

У 1912 році визначив вік Землі в 1600 млн років, у кінці життя «продовжив» вік Землі до 4,5 мільярда років. Артур Голмс — автор теорії конвекції у мантії (1929), що пояснює механізм руху літосферних плит в гіпотезі Вегенера. Він зробив висновок, що якщо за тривалий період часу навіть лід проявляє здатність до пластичного течією, то те ж саме може відбуватися і з мантією. Якщо висхідний протягом в мантії направлено в середину материкового масиву і розходиться нагорі в різні боки, то материк повинен розколотися, а дві його половини — відійти один від одного. Голмс прирівняв це течію «нескінченно рухаючому поясу» або тому, що тепер називають «стрічкою конвеєра».

Артур Голмс помер 20 вересня 1965 року в місті Лондоні[3].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Артур Голмс одружився зі своєю першою дружиною Маргарет Гоу в 1914 році. Після її смерті у 1938 році, Голмс в 1939 році одружився з Доріс Рейнолдс, геологинею, яка викладала у Даремському університеті. Після його смерті вона редагувала третє видання Принципів[5].

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

На його честь названий кратер на Марсі.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • The age of the earth 1913, Harper & Brothers, 2nd edition 1927, 3rd edition 1937.
  • The nomenclature of petrology, with references to selected literature. Thos Murby, London, van Nostrand, New York, 1920, 2nd edition 1928.
  • Petrographic methods and calculations with some examples of results achieved Thos Murby, London, 1921 2nd edition 1930.
  • Radioactivity and Earth Movements, Trans Geological Soc, Glasgow, vol 18, pp 559—606. pdf [Архівовано 9 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  • Principles of Physical Geology 1944, Thomas Nelson & Sons, 2nd edition 1965, 3rd edition (with Doris Holmes) 1978, 4th edition (with Donald Duff) 1993.
  • The Phanerozoic time-scale; a symposium dedicated to Professor Arthur Holmes Geological Society, London, 1964.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. CONOR.Sl
  2. Dunham, K. C. (1966). Arthur Holmes 1890-1965. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. 12: 290—226. doi:10.1098/rsbm.1966.0013.(англ.)
  3. а б BIOGRAPHICAL INDEX OF FORMER FELLOWS OF THE ROYAL SOCIETY OF EDINBURGH 1783 – 2002 (PDF). The Royal Society of Edinburgh. July 2006. ISBN 0 902 198 84 X. Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2013. Процитовано 2 червня 2017.(англ.)
  4. Commemorative Plaques in Gateshead Borough, архів оригіналу за 26 липня 2013, процитовано 2 червня 2017(англ.)
  5. Doris Reynolds, архів оригіналу за 11 грудня 2012, процитовано 5 лютого 2013

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lewis, Cherry (2000), The Dating Game: One Man's Search for the Age of the Earth, Cambridge University Press, ISBN 0-521-89312-7

Посилання[ред. | ред. код]