Артур Лібегеншель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Лібегеншель
нім. Arthur Liebehenschel
Народився 25 листопада 1901(1901-11-25)[2]
Познань, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 24 січня 1948(1948-01-24)[1] (46 років)
Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка
·повішення
Країна  Німецька імперія
Діяльність наглядач концентраційного табору, військовослужбовець
Знання мов німецька[3]
Заклад Concentration Camps Inspectorated[4]
Учасник Друга світова війна
Членство СС[2][4]
Посада комендант нацистського концентраційного табораd
Військове звання оберштурмбаннфюрер[4]
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Артур Лібегеншель (нім. Arthur Liebehenschel; 25 листопада 1901, Позен, Німеччина, — 28 грудня 1948, Краків, Польща) — оберштурмбаннфюрер СС, комендант таборів смерті Аушвіц (1 грудня 1943 — 8 травня 1944) і Майданек (19 травня — 22 липня 1944) під час Другої світової війни. Після війни визнаний винним у скоєнні військових злочинів і страчений.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 листопада 1901 року в Позені (сьогодні — Познань, Польща). Вивчав економіку та державне управління. Через неповноліття не брав участі в Першій світовій війні, проте згодом став оберфельдфебелем райхсверу. У 1932 році вступив в НСДАП (квиток № 932 760). У 1934 вступив в СС (службове посвідчення № 29 254), став ад'ютантом в концтаборі Ліхтенбург, а через два роки був переведений до Інспекції концентраційних таборів (IKL) в Берліні. З 1937 року був керівником Політичного відділу (Politische Abteilung), з 18 листопада 1939 року — начальником штабу IKL і заступником (Stabsfuhrer und Vertrter) головного інспектора концентраційних таборів.

10 листопада 1943 Лібехеншель став комендантом Аушвіца, змінивши Рудольфа Гьосса. 19 травня 1944 став комендантом Майданека. При наближенні радянських військ табір був евакуйований, а Лібегеншель був переведений в Трієст в офіс Оділо Ґлобочніка. В офісі він очолив кадрове бюро.

Суд і вирок[ред. | ред. код]

В кінці війни заарештований американцями і екстрадований до Польщі. Після судового розгляду під час процесу над службовцями Аушвіца був страчений через повішення 28 січня 1948 року.

Родина[ред. | ред. код]

У Лібегеншеля від першого шлюбу був один син і три дочки. Молодша дитина, Барбара Черіш, яка народилася в 1943, живе в США. Вона розповіла, що її батько проводив роботу щодо поліпшення умов для ув'язнених, але також і брав участь в геноциді. Барбара сказала, що вона живе з почуттям провини за свого батька.

Від другого шлюбу у Лібехеншеля був син.

Перша дружина, Гертруда, яку він покинув під час війни, страждала психічними розладами. Вона покінчила життя самогубством в клініці для душевнохворих в 1966 році.

Звання[5][ред. | ред. код]

Нагороди[5][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://ww2gravestone.com/arthur-liebenhenschel-commander-of-auschwitz-concentration-camp/
  2. а б в Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  3. Nuremberg Trials Project — 2016.
  4. а б в Nuremberg Trials Project — 2016.
  5. а б Liebehenschel, Arthur - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (неп.). Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 21 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Moorhead, Joanna My father, the Auschwitz commandant. [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.] The Guardian. Guardian News and Media (June 20 2009).
  • Dreykluft, Friederike «Die Schuld des Vaters getragen» [Архівовано 19 липня 2011 у Wayback Machine.]. History. ZDF (November 5 2002).
  • Cacciottolo, Mario The child of Auschwitz's Kommandant. [Архівовано 7 травня 2012 у WebCite] BBC News (16 November 2009).
  • Johannes Tuchel: Konzentrationslager: Organisationsgeschichte und Funktion der Inspektion der Konzentrationslager 1934—1938. 1991, S. 381f.
  • Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Frankfurt am Main 2007, S. 371.
  • Brün Meyer (Hrsg.): Dienstaltersliste der Waffen-SS, Reprint Biblio Verlag Osnabrück (1987), S. 119, lfd. Nr. 2857
  • Stephan Link: «Rattenlinie Nord». Kriegsverbrecher in Flensburg und Umgebung im Mai 1945. In: Gerhard Paul, Broder Schwensen (Hrsg.): Mai ’45. Kriegsende in Flensburg. Flensburg 2015, S. 22.
  • Karin Orth: Die Konzentrationslager-SS, München 2004, S. 242f, 244f, 245f, 247