Аріабхата I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аріабхата I
санскр. आर्यभट
Ім'я при народженні санскр. आर्यभट
Народився 476[1]
Паталіпутра (давнє місто), Імперія Гуптів
Помер 550
Паталіпутра (давнє місто), Імперія Гуптів
Діяльність астроном, математик, астролог
Галузь астрономія і математика

CMNS: Аріабхата I у Вікісховищі

Аріабхата (आर्यभट, Aryabhata; 476550), також Аріабата, індійський астроном і математик. Народився в Кусумапурі (поблизу Паталіпутри, Індія).

Написав два твори: «Аріабхата» («Аріабхатіам») та «Сур'я-сіддханті». З двох його творів до нас дійшов один — «Аріабхатіам» (499). Висловив здогадку, що обертання небес тільки видиме і є наслідком обертання Землі навколо осі.

Аріабхата[ред. | ред. код]

Аріабхата (вчення Аріабхати) (499), в якому у віршованій формі викладені математичні відомості, необхідні для астрономічних обчислень; приведені завдання на складання і розв'язування рівнянь, знаходження квадратного і кубічного коренів та інш. Велика частина цієї роботи присвячена астрономії і сферичній тригонометрії. Наведено також 33 правила з арифметики, алгебри і тригонометрії на площині. Продемонстровано дослідження невизначених рівнянь за допомогою нескінченних дробів.

Аріабхата позначав цифри приголосними буквами, додаючи до них голосні як для зручності вимови, так і для того, щоб збільшити число, якому відповідає приголосна, в 100, 1002,1003 … разів; позиційна система відсутня.

Аріабхата знайшов досить точне значення числа «пі» (3,1416). Учений висловив здогадку, що обертання небес лише видиме та є наслідком обертання Землі навколо своєї осі.

Значний внесок зробив Аріабхата у розвиток теорії чисел. Він першим сформулював методи розв'язку в цілих числах неозначеного рівняння першого ступеня з двома невідомими, випередивши Діофанта[сумнівно ]. У «Аріабхаті» також наведено правила підсумовування рядів трикутних чисел, квадратів і кубів, натуральних чисел, хоча вони були відомі грекам і вавилонянам. Аріабхата був добре знайомий із різними властивостями арифметичної прогресії. Він знав формули для загального члена, суми і кількості членів. У його трактаті зустрічаються синус і косинус, а також перша в Індії таблиця синусів.

Сур'я-сіддханті[ред. | ред. код]

Трактат «Сур'я-сіддханті» — «Сонячна доктрина» складено у віршах (всього 500 шлок) і поділено на 14 розділів. У перших розділах мовиться про підрозділи в часі й основних частинах року. Багато місця приділено руху Сонця по екліптиці. Разом з уявленнями про рух світил наводяться й дані про застосовані астрономічні інструменти. Істотною даниною традиційним космогонічним представленням індійців в цій роботі подано вчення про чотири півдні. Більш науковим розділом «Сонячної доктрини» є розділи про рух планет: греко-римські відкриття повністю засвоєно, і планетарна символіка відтоді стала частим явищем у художній літературі.

Повторюючи багато положень «Сур'я-сіддханті» Аріабхата йде далі — перевершує в своїх висновках не тільки індійських, а й західних астрономів.

Також він зробив дуже великий внесок у математику.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Ім'ям Аріабхати названий перший індійський штучний супутник Землі, запущений 19 квітня 1975 за допомогою радянської ракети-носія і призначений для вивчення Сонця, земної іоносфери і космічних рентгенівських джерел.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Satpathy, L. (2003). Ancient Indian Astronomy and Contributions of Samanta Chandra Sekhar (англ.). Alpha Science Int'l Ltd. с. 200. ISBN 978-81-7319-432-0. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
  • Rao, S. Balachandra (2000). Indian Astronomy: An Introduction (англ.). Universities Press. с. 82. ISBN 978-81-7371-205-0. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.