Атритор
Атри́тор (англ. attritor) — пристрій для механічного подрібнення, змішування і агломерації декількох різнорідних матеріалів.
Конструкція[ред. | ред. код]
Конструктивно атритор має вигляд вертикального нерухомого бункера, в середині якого розташована вертикальна лопатева мішалка. У бункер завантажено кульки з твердих матеріалів (сталі, твердих сплавів, кераміки тощо).
Принцип роботи[ред. | ред. код]
Гребні лопаті мішалки при обертанні змушують циркулювати розмельні кулі по всьому об'єму атритора. Частота обертання становить 75…450 об/хв при діаметрі кульок 3…9 мм і 400…1800 об/хв при діаметрі кульок 1…3 мм[1]. Завдяки стиральній і ударній дії кульок матеріал, що подається в барабан інтенсивно перетирається. Подрібнення здійснюють у рідкому середовищі або захисній атмосфері.
Подрібнений порошок відсмоктується з атритора через сепаратор, який повертає великі частки на домелювання, осаджується з пилоповітряної суміші в циклоні і збирається в бункері, звідки вивантажується через шлюзовий затвор безперервно або періодично. Запилене повітря по системі трубопроводів вентилятором повертається у бункер.
Використання[ред. | ред. код]
Перевага атритора — висока рівномірність розподілу часток порошку за розмірами.
Атритори використовують для утворення сумішей порошків і виробництва дисперсних і ультрадисперсних порошкових сумішей із пластичних і крихких матеріалів а також, при механічному легуванні.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Robert E. Schilling , M. Yang Attritor grinding mills and new developments [Архівовано 7 вересня 2012 у Wayback Machine.] UNION PROCESS INC. Akron, Ohio, 2000 — 11 p. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Міжнародна інженерна енциклопедія. Термінологічний словник. Метали. // За ред. Б. О. Прусакова, М. С. Блантера, В. Я. Кершенбаума, В. О. Богуслаєва, С. Б. Бєлікова, А. Д. Коваля. МоторСіч, 2005. — Т. 1 (А-М). — 512 с.