Бакинські комісари

Ця стаття є частиною серії статей про
Комунізм
Загальні поняття Антиімперіалізм Антикапіталізм Базис і надбудова Безгрошова економіка Бездержавне суспільство Безкласове суспільство Від кожного за здібностями, кожному за потребами Диктатура пролетаріату Діалектичний матеріалізм Дружба народів Інтернаціоналізм Класова боротьба Класова свідомість Колективне керівництво Комуністична держава Комуністична партія Комуністична революція Комуна Комуністичне суспільство Критика політичної економії Наймане рабство Робітничий рух Світова революція Світовий комунізм Соціальна революція
Економіка Антиглобалізм Антиспоживацтво Вільна асоціація Економіка дарування Економічна демократія Капітал (концентрація) Комунальна власність Кооперативи Партисипативна економіка Планова економіка Робітниче самоврядування Ринковий аболіціонізм Споживча вартість Спосіб виробництва (капіталістичний) Трудова теорія вартості
Варіанти Анархічний Австромарксизм Ґеваризм Домарксистський Західний марксизм Екологічний Єврокомунізм Ленінізм Лібертарний Лівий Люксембурґіанство Маоїзм Марксизм Марксизм-ленінізм Марксизм-ленінізм-маоїзм Національний Нові ліві (Китай · Японія) Первісний Ситуаціонізм Сталінізм (Антисталінська лівиця) Тітоїзм Троцькізм Утопійний Комунізм робітничих рад
Історія Союз комуністів Перший Інтернаціонал Другий Інтернаціонал Третій Інтернаціонал Четвертий Інтернаціонал
Особи Мор Мельє Бабеф Маркс Енґельс Морріс Драгоманов Франко Кропоткін Малатеста Паннекук Дю Буа Леся Українка Ленін Люксембурґ Цеткін Коллонтай Сталін Троцький Винниченко Лукач Тельман Махно Бухарін Роздольський Хо Ґрамші Тіто Беньямін Хрущов Мао Чжоу Джеймс Падмор Сартр Ходжа Бовуар Нкрума Кім Гобсбаум Альтюссер Фрейре Пазоліні Мендель Фанон Кастро Берґер Ґевара Ґваттарі Дебор Амін Негрі Ґусман Бадью Сісон Ньютон Алі Девіс Голловей Гемптон Жижек Санкара Оджалан Ґордільйо Маркос Гардт Ґребер Лордон Фішер Прашад Гатерлі Муфавад-Поль Сайто
Символіка Серп і молот Червоний прапор Червона зірка «Інтернаціонал» «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» Рот Фронт
Теоретичні праці Утопія Заповіт Маніфест рівних Становище робітничого класу в Англії Німецька ідеологія Маніфест комуністичної партії Капітал Діалектика природи Походження родини, приватної власності та держави Соціальна реформа чи революція? Що робити? Анархізм чи соціалізм? Марксизм і дарвінізм Акумуляція капіталу Держава і революція Про російську революцію Азбука комунізму Дитяча хвороба «лівизни» в комунізмі Тероризм і комунізм Історія та класова свідомість Перманентна революція В'язничні зошити Зраджена революція Світова революція Про суперечність Про практику Про поняття історії Діалектика Просвітництва Ерос і цивілізація Питання методу Критика діалектичної причини Партизанська війна Гнані і голодні Марксова концепція людини Червона книжечка Одновимірна людина За Маркса Читати «Капітал» Суспільство спектаклю Капіталізм і шизофренія Капіталізм і шизофренія Жінки, раса та клас Марксизм і пригнічення жінок На захист соціалістичного планування Піднесений об'єкт ідеології Етика Імперія The Parallax View Капіталістичний реалізм Капіталізм в антропоцені
Портал:Комунізм

Баки́нські коміса́ри — 26 керівних комуністичних революційних діячів м. Баку й Азербайджану: С. Шаумян, І. Фіолетов, П. Джапарідзе, М. Азізбеков, Я. Зевін, І. Малигін, А. Амірян, Мір-Гасан Везіров, Г. Корганов, Г. Петров, С. Осепян, М. Басін, Ф. Солнцев, А. Констандян, А. Борян, І. Метакса, І. Ніколайшвілі, Б. Авакян, А. Богданов, С. Богданов, В. Полухін, Е. Берг, М. Коганов, І. Габишев, І. Мішне, Т. Аміров.

Діяльність Бакинських комісарів зв'язана з боротьбою більшовиків Азербайджану за встановлення радянської влади. Коли 25 квітня 1918 року був створений перший державний орган радянської влади Азербайджану — Бакинський Раднарком, головою його став С. Г. Шаумян, комісаром внутрішніх справ — П. А. Джапарідзе, головою Ради народного господарства — І. Т. Фіолетов, губернським комісаром — М. А. Азізбеков, комісаром праці — Я. Д. Зевін. Бакинські комісари відіграли визначну роль у боротьбі більшовиків Азербайджану за здійснення націоналізації нафтової промисловості, конфіскації бекських і ханських земель, за створення частин Червоної Армії і т. д. Бакинські комісари були керівниками боротьби проти "буржуазних" партій дашнаків і мусаватистів. Після захоплення влади в Баку есерами та меншовиками (31 липня 1918) Бакинські комісари були ув'язнені, проте у вересні 1918 їм вдалося звільнитися. На пароплаві «Туркмен» вони хотіли виїхати до Астрахані, але командування судна доставило їх у Красноводський порт, де знаходилися англійські війська. Англійське військове командування посадило Бакинських комісарів за грати "за спробу втечі без здачі звіту про витрачання народних грошей, вивезення військового майна і зраду". Бакинським комісарам було пред'явлено звинувачення в здачі Баку азербайджанським військам, і вони були засуджені до смертної кари. Вночі 20 вересня 1918 Бакинські комісари були вивезені з Красноводська і в глухих пісках між станціями Ахча-Куйма і Перевал вбиті.

Екранізація

У 1966 році спільним виробництвом кіностудій «Мосфільм» і «Азербайджанфільм» режисером Аждаром Ібрагімовим був знятий художній фільм «26 бакинських комісарів».

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.