Балутянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Балутянка
пол. Bałucianka

Координати 49°31′ пн. ш. 21°48′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 21.800° сх. д. / 49.517; 21.800Координати: 49°31′ пн. ш. 21°48′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 21.800° сх. д. / 49.517; 21.800

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Кросненський повіт
Гміна Риманів
Перша згадка 1470
Населення 135 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-481
Автомобільний код RKR (Ґміна Риманів)
SIMC 0358753
GeoNames 776452
OSM 3015588 ·R (Ґміна Риманів)
Балутянка. Карта розташування: Польща
Балутянка
Балутянка
Балутянка (Польща)
Балутянка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Балутянка
Балутянка
Балутянка (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Балутянка (пол. Bałucianka) — лемківське село в Польщі, у гміні Риманів Кросненського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване у північних межах Лемківщини між містечками Риманів та Дукля. Разом з Вількою — осередок лемківської різьби по дереву. Населення — 135 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Закріпачене в 1470 році Андрієм Сінєнскім за волоським правом. Потім селом володів його син Вікторин Сінєнский (1463—1530), придворний короля (1494). Пізніше село належало до подальших нащадків. Власником в XIX ст. був Станіслав Антоній Потоцький і його дружина Анна Потоцька. У 1878 році вони відкрили в Риманові з власних коштів школу столярної справи та скульптури, де вчились і мешканці Балутянки.

У нижній частині села буля оліярня, яка виробляла відому в усьому районі олію. Село була відоме різьбленням дерев'яних фігурок.[2] Скульптурні традиції залишилися і сьогодні в селі.

Село віддавна було православним, згодом перейшло на унію. До 1946 р. в селі була дочірня греко-католицька церква парохії Дошно Риманівського деканату, до якої належали також Волтушова, Посада Горішна і Риманів-Здрій. Метричні книги велися з 1785 р.

У 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 290 жителів села — 250 українців і 40 поляків[3].

Під час Другої світової війни у селі відновилося українське життя[4]. У 1941 році діяв відділ Хліборобського Вишколу Молоді, провідником якого був Степан Кіщак[4].

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 80 24 47 9
Жінки 55 8 34 13
Разом 135 32 81 22

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • В селі є дерев'яна греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці, ймовірно, побудована в XVII ст. (зараз римо-католицький костел). Між 1820 і 1899 церква була перебудована і відремонтована. Одна з двох збережених церков, що представляє характерний тип будівлі центральної та східної Лемківщини, де широко використовуються багатопрофільні рамкові склепіння. Церква включена в Шлях дерев'яної архітектури (Підкарпатське воєводство).
  • Поруч з церквою знаходиться історичний цвинтар з надгробками. Надгробки були відремонтовані в липні 1996 року під час табору збереження «Надсяння», організований Станіславом Крицинським.

Люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Балутянка

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Село Балутянка — центр дерев'яної різьби на Лемківщині. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 3 липня 2017.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 74.
  4. а б Кіщак С. Ми — юні хлібороби // Малі друзі. — 1941. — Число 4 (16). — Квітень. — С. 88.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.