Баранов-Росіне Володимир Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баранов-Росіне Володимир Давидович
Автопортрет художника
Псевдо Baranov-Rossine, Vladimir
Народився 1 січня 1888(1888-01-01)
Херсон, Україна
Помер 1944(1944)
Концтабір Аушвіц, Польща
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність єврей
Діяльність художник, скульптор
Alma mater Одеське художнє училище, Петербурзька академія мистецтв
Знання мов російська і французька

Володимир Давидович Баранов-Россіне (єврейське ім'я — Шулим Вольф Лейб Баранов, псевдонім Даніель Россіне; 1 січня 1888, Херсон, Україна — 1944, Концтабір Аушвіц, Польща) — майстер українського авангарду, живописець, рисувальник та скульптор.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1903 — 1908 роках навчався в Одеському художньому училищі. У 1908 році вступив до Петербурзькій Академії мистецтв, але у 1909 році, одразу після першого курсу, був відрахований за те, що не відвідував заняття. 1910 року поїхав до Парижа, де організував виставку в «Салоні незалежних».

У 1912 році разом з Марком Шагалом, Осипом Цадкіним, Олександром Архипенком, Хаймом Сутіном стає мешканцем знаменитого паризького будинку «Вулик», бере участь у паризьких салонах під псевдонімом Даніель Россіне. На часі першої світової війни мешкав у Норвегії, де й відбулася його перша персональна виставка.

Після Лютневої революції повернувся в Російську Імперію й брав участь в авангардному русі. У 1918 році організував майстерню в будинку колишньої АХ в Петрограді.

Розвиваючи ідеї Олександра Скрябіна, створив «оптофон» (тип «колірного» фортепіано) — апарат з системою клавіш, що дозволяє проектувати на екран більш як три тисячі відтінків спектру. Два «кольорових» концерти були дані ним у 1923-1924 роках в театр імені Всеволода Мейерхольда та Великому театрі в Москві.

1925 року емігрував до Франції (Париж). В 1943 році заарештований гестапо, депортований до концтабору «Аушвіц», де й загинув у 1944 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сарабьянов А. Неизвестный русский авангард в музеях и частных собраниях. — Москва : Советский художник, 1992. — 352 с. — ISBN 5-269-00326-0. (рос.)
  • Сарабьянов А. Владимир Баранов-Россине. — Москва : Трилистник, 2002. — 265 с. (рос.)
  • Шустов С. Забытые страницы истории отечественной прото-электронной музыки: Владимир Давидович Баранов-Россине и его «Оптофонический клавир» // Музичне мистецтво і культура: науковий вісник. Випуск 5 / головний редактор О. В. Сокол, заст. головного редактора О. І. Самойленко; Міністерство культури і мистецтв України, Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. — Одеса : ВПП «Друкарський двір», 2004. — С. 316—327. — ISBN 966-8164-89-X.

Посилання[ред. | ред. код]