Бахман Гобаді
| Багман Гобаді | |
|---|---|
| перс. بهمن قبادی | |
 | |
| Дата народження | 1 лютого 1969 (55 років) |
| Місце народження | Бане[d], Курдистан, Іран |
| Громадянство |
 Іран |
| Національність | курд |
| Alma mater | University of Islamic Republic of Iran Broadcastingd |
| Професія | режисер, продюсер, сценарист |
| Кар'єра | 1989 — дотепер |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0315842 |
| mijfilm.com | |
 Бахман Гобаді у Вікісховищі | |
Багман Гобаді (перс. بهمن قبادی; нар. 1 лютого 1969, Бане, Іран) — іранський сценарист, продюсер, режисер, лауреат численних премій, зокрема, отримав п'ять нагород Каннського кінофестивалю.
Життєпис[ред. | ред. код]
Багман Гобаді народився в Бане, Іран. Він найстарша дитина серед семи в сім'ї. Через громадянські конфлікти родина була змушена переїхати в Сенендедж, на той момент Багману було дванадцять. Там же він закінчив школу. У 1992 він оселився в Тегерані, де вступив у Іранський коледж мовлення[1].
Кар'єра[ред. | ред. код]
З 1989 Гобаді бере участь у створенні короткометражних стрічок[2]. У Тегерані Гобаді пробує себе як індустріальний фотограф, а після закінчення коледжу починає знімати документальні стрічки на 8-мм кіноплівці. Цей досвід приводить Багмана до створення дебютного художнього фільму «Час п'яних коней»[3]. Воєнна драма про виживання родини під час війни на кордоні Ірану та Іраку була помічена критиками: отримала Приз ФІПРЕССІ та «Золоту камеру» на Каннському кінофестивалі, спеціальний приз журі на Міжнародному кінофестивалі в Чикаго та ін. Наступна стрічка «Ті, що заблукали в Іраку» вийшла через два роки. Як і в першому фільмі сюжет розгортається на фоні воєнного конфлікту. Драма була нагороджена Призом Франсуа Шале.
У 2003 Гобаді працював у жанрі короткометражного кіно. Повнометражна стрічка «Черепахи можуть літати» стала третьою в доробку режисера. Вона отримала призи кінофестивалей у Чикаго, Берліні, Роттердамі.
Музична комедія з елементами драми «Напівмісяць» була представлена на кінофестивалях у Торонто, Рейк'явіку, Соданкюлі, Римі, завоювавши кілька нагород. Потім режисер працював над спільним фільмом Іраку та Туреччини «Ніхто не знає про перських котів», а також над драмою «Сезон носорога» з Монікою Белуччі в ролі Міни. У кіноальманах «Розмови з богами» ввійшов короткометражний фільм Гобаді «Kaboki». У 2015 вийшла його документальна драма «Прапор без країни».
Особисте життя[ред. | ред. код]
Заручений з репортеркою іранського та японського походження Роксаною Сабері[4].
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1999 | «Життя в тумані» | Zendegi dar meh | режисер |
| 1999 | «Нас віднесе вітер» | Bad ma ra khahad bord | актор |
| 2000 | «Час п'яних коней» | Zamani barayé masti asbha | режисер, продюсер, сценарист |
| 2000 | «Шкільні дошки» | Takhté siah | актор |
| 2002 | «Ті, що заблукали в Іраку» | Gomgashtei dar Aragh | режисер, продюсер, сценарист |
| 2003 | «Війна скінчилася?» | War Is Over? | режисер, продюсер, сценарист |
| 2003 | Daf | режисер, сценарист | |
| 2004 | «Черепахи можуть літати» | Lakposhtha parvaz mikonand | режисер, продюсер, сценарист |
| 2006 | «Півмісяць» | Niwemang | режисер, продюсер, сценарист |
| 2009 | «Ніхто не знає про перських котів» | Kasi az gorbehaye irani khabar nadareh | режисер, продюсер, сценарист, актор |
| 2012 | «Приблизно 111 дівчат» | Darbare 111 dokhtar | продюсер, сценарист |
| 2012 | «Сезон носорогів» | Fasle kargadan | режисер, продюсер |
| 2014 | «Розмови з богами» | Words with Gods | режисер |
| 2014 | «Мардан» | Mardan | продюсер |
| 2015 | «Прапор без країни» | Flag Without a Country | режисер, продюсер, сценарист |
| 2015 | «Життя на кордоні» | Life on the Border | продюсер |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bahman Ghobadi ((англ.)) . mijfilm.com. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
- ↑ Bahman Ghobadi ((англ.)) . tiff.filmfestival.gr. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 8 червня 2017.
- ↑ Bahman Ghobadi, Cinema in Extremis ((англ.)) . hcl.harvard.edu. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
- ↑ Amir Taheri (26 квітня 2009). The Women Iran Fears. New York Post. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 8 червня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Багман Гобаді на сайті IMDb (англ.)
|
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Курдистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
