Безпалівка (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Безпалівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район
Громада Зміївська міська громада
Облікова картка Безпалівка 
Основні дані
Засноване 1705
Населення 590
Площа 7,13 км²
Густота населення 82,75 осіб/км²
Поштовий індекс 63450
Телефонний код +380 5747
Географічні дані
Географічні координати 49°35′48″ пн. ш. 36°09′50″ сх. д. / 49.59667° пн. ш. 36.16389° сх. д. / 49.59667; 36.16389Координати: 49°35′48″ пн. ш. 36°09′50″ сх. д. / 49.59667° пн. ш. 36.16389° сх. д. / 49.59667; 36.16389
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Місцева влада
Адреса ради 63404, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 16
Карта
Безпалівка. Карта розташування: Україна
Безпалівка
Безпалівка
Безпалівка. Карта розташування: Харківська область
Безпалівка
Безпалівка
Мапа
Мапа

Безпа́лівка — село в Україні, у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 590 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Таранівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Безпалівка знаходиться між селами Таранівка і Пасіки, через село проходить залізниця (станція Безпалівка) та автомобільна дорога Т 2107.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в 1705 році[1].

За даними на 1864 рік у казенному селі Зміївського повіту, мешкало 194 особи (91 чоловічої статі та 103 — жіночої), налічувалось 21 дворове господарство, існувала православна церква[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зміївської міської громади.[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зміївського району, село увійшло до складу Чугуївського району Харківської області[4].

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 584 особи[5].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 89,83 %
російська 10,00 %
білоруська 0,17 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кисиленко В.Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2021. – С.179-186
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1626)(рос. дореф.)
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела[ред. | ред. код]