Бельмак-Могила
| Бельмак-Могила | ||||
 | ||||
|
47°19′13″ пн. ш. 36°35′45″ сх. д. / 47.32028° пн. ш. 36.59583° сх. д.Координати: 47°19′13″ пн. ш. 36°35′45″ сх. д. / 47.32028° пн. ш. 36.59583° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Запорізька область | |||
| Розташування | Пологівський район | |||
| Система | Приазовська височина | |||
| Тип | гора[1] | |||
| Висота | 324 м | |||
| Топографічна карта | Україна | |||
  Бельмак-Могила Бельмак-Могила (Україна) | ||||
 | ||||
 Бельмак-Могила у Вікісховищі | ||||
Бельма́к-Моги́ла — пагорб, геологічна пам'ятка природа та пам'ятка археології, найвища точка Приазовської височини.
Розташована в центральній частині височини, в межах Пологівського району Запорізької області, у верхів'ях річки Бельманки (притока Берди), біля східної околиці села Трудового.
Висота Бельмак-Могили — 324 м над р. м. Являє собою вихід кристалічних порід Українського щита докембрію. На схилах — різнотравно-типчаково-ковилова рослинність.
На верхівці цього останцю в давнину насипано курган над одним або декількома похованнями. Курган конусоподібний, заввишки 8 м, діаметром до 100 м. На його вершині встановлено топографічну вежу. Під насипом «довгого кургану» поблизу Бельмак-Могили вивчене дуже рідкісне святилище доби пізньої бронзи (XV—XII ст. до н. е.), в якому відтворено індоєвропейський міф про створення Світу за участю Змія, Вогню та Світового Яйця. Зважаючи на те, що це місце є найвищою точкою Приазов'я, де бере початок більше десятка степових річок, цей культовий центр виконував важливу роль в історії заселення Приазов'я — Лукомор'я.
На сьогодні до Бельмак-Могили майже з трьох боків підходить гранітний кар'єр Придніпровської залізниці.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.том перший. стор.78
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| |||||||||||||||||||||||