Бензонітрил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бензонітрил
Skeletal formula
Ball-and-stick model
Систематична назва Benzenecarbonitrile
Ідентифікатори
Номер CAS 100-47-0
PubChem 7505
Номер EINECS 202-855-7
KEGG C09814
ChEBI 27991
RTECS DI2450000
SMILES N#Cc1ccccc1
InChI 1/C7H5N/c8-6-7-4-2-1-3-5-7/h1-5H
Номер Бельштейна 506893
Номер Гмеліна 2653
3DMet B01115
Властивості
Молекулярна формула C6H5(CN)
Молярна маса 103.12 г/моль
Густина 1.0 г/мл
Тпл -13
Розчинність (вода) <0.5 г/100 мл (22 °C)
Показник заломлення (nD) 1.5280
Небезпеки
ГГС піктограми The exclamation-mark pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS)
ГГС формулювання небезпек 302, 312
ГГС запобіжних заходів 264, 270, 280, 301+312, 302+352, 312, 322, 330, 363, 501
NFPA 704
2
3
0
Вибухові границі 1.4–7.2 %
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Бензонітрил — хімічна сполука з формулою C6H5(CN), скорочено PhCN. Ця ароматна органічна сполука являє собою безбарвну рідину з солодким гірко-мигдальним запахом.

Виробництво[ред. | ред. код]

Бензонітрил створюють шляхом окислення толуену, тобто його реакції з аміаком і киснем (або повітрям) при температурах 400—450 °C[1]:

C6H5CH3 + 3/2 O2 + NH3C6H5(CN) + 3 H2O

У лабораторії його можна отримати шляхом дегідратації бензаміду[en] або оксимбензальдегіду[en][2] або за допомогою реакції Розенмунда-фон Брауна[en] з використанням ціаніду міді[en] або NaCN / DMSO та бромбензолу[en]:

Rosenmund-von Braun synthesis

Застосування[ред. | ред. код]

Бензонітрил є корисним розчинником та використовується для утворення багатьох похідних. Він реагує з амінами, утворюючи після гідролізу N-заміщені бензаміди[3]. Це попередник дифенілкетиміну Ph2C=NH за допомогою реакції з бромідом фенілмагнію[en] з подальшим метанолізом[4].

Бензонітрил утворює координаційні комплекси з перехідними металами. Один із прикладів є PdCl2(PhCN)2. Бензонітрильні ліганди легко витісняються сильнішими лігандами, що робить бензонітрильні комплекси корисними синтетичними проміжними продуктами[5].

Історія[ред. | ред. код]

Про бензонітрил повідомив Герман Фелінг[en] у 1844 році. Він знайшов цю сполуку як продукт термічної дегідратації бензоату амонію[en]. Він визначив його будову з вже відомої аналогічної реакції форміату амонію[en] з утворенням ціаністого водню. Він також ввів назву бензонітрил, яка дала назву всій групі нітрилів[6].

У 2018 році з'явилося повідомлення про виявлення бензонітрилу в міжзоряному середовищі[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Maki, Takao; Takeda, Kazuo (June 2000). Benzoic Acid and Derivatives. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. doi:10.1002/14356007.a03_555. ISBN 3527306730.
  2. Loupy, André; Régnier, Serge (August 1999). Solvent-free microwave-assisted Beckmann rearrangement of benzaldehyde and 2-hydroxyacetophenone oximes. Tetrahedron Letters. 40 (34): 6221—6224. doi:10.1016/S0040-4039(99)01159-4. ISSN 0040-4039.
  3. Cooper, F. C.; Partridge, M. W. (1963), N-Phenylbenzamidine, Org. Synth.; Coll. Vol., 4: 769 {{citation}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. Pickard, P. L.; Tolbert, T. L. (1973), Diphenyl Ketimine, Org. Synth.; Coll. Vol., 5: 520 {{citation}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. Anderson, Gordon K.; Lin, Minren (1990). Bis(Benzonitrile)Dichloro Complexes of Palladium and Platinum. Reagents for Transition Metal Complex and Organometallic Syntheses. Inorganic Syntheses. Т. 28. John Wiley & Sons. с. 60—63. doi:10.1002/9780470132593.ch13. ISBN 978-0-470-13259-3.
  6. Fehling, Hermann (1844). Ueber die Zersetzung des benzoësauren Ammoniaks durch die Wärme. Annalen der Chemie und Pharmacie. 49 (1): 91—97. doi:10.1002/jlac.18440490106.
  7. McGuire, Brett A. та ін. (January 2018). Detection of the aromatic molecule benzonitrile (c\sC6H5CN) in the interstellar medium. Science. 359 (6372): 202—205. arXiv:1801.04228. Bibcode:2018Sci...359..202M. doi:10.1126/science.aao4890. PMID 29326270.

Посилання[ред. | ред. код]