Биков Дмитро Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Геннадійович Биков
Народився 21 вересня 1971(1971-09-21) (52 роки)
Кишинів, Молдова
Alma mater Криворізький національний університет
Партія СПУ
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Дмитро́ Генна́дійович Би́ков — міський голова м. Горішні Плавні Полтавської області (25 жовтня 2015 року)

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 вересня 1971 року в м. Кишиневі, Молдова. Батько — Геннадій Костянтинович Биков, мати — Галина Олександрівна Бикова (Чепурна).  

Дитинство провів у м. Кривому Розі. У 1984 році разом із батьками переїхав у м. Комсомольськ. У 1988 році закінчив середню школу № 4 м. Комсомольська, вступив до Криворізького гірничо-рудного інституту, який закінчив у 1993 році. Отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Відкриті гірничі роботи», за кваліфікацією «гірничий інженер».

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1993 по 2010 рік працював на ПрАТ «Полтавський ГЗК». У 1993 році, після закінчення інституту, був прийнятий помічником машиніста екскаватора Дніпровського рудоуправління Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. У 1994 році там же працював гірничим майстром екскаваторної дільниці № 1, у наступні роки: заступником начальника екскаваторної дільниці № 1 у кар'єрі, помічником головного інженера з виробництва в кар'єрі — заступником начальника виробничого відділу, начальником екскаваторної дільниці № 3 у кар'єрі. У 1999 році займав посаду заступника головного інженера вибухового цеху, а з вересня 2000 року по 2008 рік — начальника спеціалізованого цеху виконання вибухових робіт. У 2008 році був підвищений до головного інженера Дніпровського рудоуправління. З травня 2010 року обіймав посаду заступника генерального директора зі стратегічного розвитку ВАТ «Полтавський ГЗК».

Є автором понад 10 наукових робіт з технології гірничих та вибухових робіт. Має понад 20 патентів на винаходи.

У березні 2002 року обраний депутатом Комсомольської міської ради по виборчому округу № 14, у 2006 та 2010 роках також обирався депутатом по виборчому списку Соціалістичної партії України.

01.12.2010 року на другій сесії Комсомольської міської ради шостого скликання затверджений першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів. На цій посаді працював наступних 5 років. 25 жовтня 2015 року територіальна громада міста Комсомольська обрала Дмитра Бикова міським головою.[1]

25 жовтня 2020 року територіальна громада вдруге обрала Дмитра Бикова міським головою (74,3% голосів).[2]

Досягнення[ред. | ред. код]

У липні 2005 року нагороджений відзнакою комітету Державного нагляду за охороною праці «За доблесну службу».

У 2018 році – оголошено Подяку Прем’єр-міністра України за багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.[1][3]

У 2019 році Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.[4]

Почесна грамота Національного олімпійського комітету України за розбудову олімпійського руху 12.09.2020[5]

У 2022 році нагороджений відзнакою Міністерства оборони України  - нагрудним знаком «Знак пошани» за значний особистий внесок у справу розвитку Збройних сил України, плідну та самовіддану співпрацю з Міністерством оборони України по захисту територіальної цілісності України (наказ Міністра оборони України Олексія Резнікова по особовому складу від 25.03.2022 № 178).

У 2023 році нагороджений медаллю «За сприяння Збройним силам України»  (наказ Міністра оборони України Олексія Резнікова по особовому складу від 10.01.2023 № 29).  

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має двох синів.

Діяльність у спорті[ред. | ред. код]

У 2002 році був обраний президентом міської федерації дзюдо, у 2010 році — Почесний президент громадської організації "Міська федерація дзюдо «Лікург».[6]

22 грудня 2016 року був обраний головою відділення Національного олімпійського комітету (НОК) України в м. Горішні Плавні.[7][8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Офіційний сайт Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області. hp-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
  2. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2020.
  3. Полтавців відзначили державними нагородами | Полтавська обласна державна адміністрація. www.adm-pl.gov.ua. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
  4. Указ Президента України № 188/2019 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 13 травня 2019.
  5. Офіційний сайт Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області. www.hp-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  6. Антон Чигирик завоював «золото» етапу Кубка Європи. Полтавщина Спорт (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
  7. Офіційний сайт Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області. www.hp-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
  8. Регіональні відділення. noc-ukr.org. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.