Битва на Альті (1068)
| Битва на Альті | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Русько-половецькі війни | |||||||
 битва на Альті (Радзивілівський літопис) | |||||||
| Координати: 50°03′00″ пн. ш. 31°25′59″ сх. д. / 50.05000000002777227336991928° пн. ш. 31.43333300002777975° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Русь | Половці | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Ізяслав Ярославич Святослав Ярославич Всеволод Ярославич |
невідомо | ||||||
| Військові сили | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
Би́тва на А́льті — битва, що відбулася 1068 року на берегах річки Альта між Руссю та половцями. Згадується у «Повісті временних літ». Руськими військами керував тріумвірат Ярославичів — великий князь київський Ізяслав Ярославич, чернігівський князь Святослав Ярославич і переяславський князь Всеволод Ярославич. Командири з половецького боку в літописі не вказані. Закінчилася перемогою половців. Після поразки в Києві спалахнуло велике повстання проти київського князя, внаслідок якого Ізяслав був змушений тікати закордон.
Передумови[ред. | ред. код]
За руськими літописами степові кочовики половці вперше з'явилися біля Русі 1055 року, на кордоні Переяславської землі. Тоді половецький хан Блуш уклав із переяславським князем Всеволодом Ярославичем мир[1]. Проте вже 1061 року половці здійснили перший напад на Русь — хан Сокал сплюндрував Переяславщину; 2 лютого 1062 року він розбив Всеволодове військо й повернувся до степу[2]. 1068 року половці знову пішли походом на Русь й атакували Переяславську землю. Всеволод, навчений минулою поразкою, звернувся по допомогу до старших братів — київського князя Ізяслава Ярославича та чернігівського князя Святослава Ярославича, з якими перебував у тріумвіраті. Кожен з братів привів свою дружину, а Ізяслав — ще й київське ополчення[3].
Хід[ред. | ред. код]
Детальних відомостей про перебіг битви не збереглось. Точна дата також невідома. У «Повісті временних літ» згадується лише, що бій відбувався вночі, на річці Альта. Половці здобули перемогу, а Ярославичі з уцілілими військами втекли з поля битви — Ізяслав і Всеволод до Києва, а Святослав — до Чернігова.
| Іпатський літопис[4] | Переклад[5] | |
|---|---|---|
|
В лѣт̑ . ҂s҃ . . ф҃ . о҃s . [6576 (1068)] Придоша иноплеменьници . на Рускую землю . Половци мнозѣ . Изѧславъ же и Ст҃ославъ . и Всеволодъ . изиидоша противу имъ . на Льто и бывши нощи . поидоша противу собѣ . грѣхъ ради нашихъ . попусти Бъ҃ Н на ны поганыӕ . и побѣгоша Половци |
У рік 6576 [1068]. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив Бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли[6] половці. |
Наслідки[ред. | ред. код]
Київське ополчення повернулося до Києва, зібрало віче на Подільському торгу і стало вимагати від князя Ізяслава коней і зброю, щоб помститися половцям[3]. Князь відмовив їм, певно, остерігаючись озброїти вороже налаштованих до нього городян[3]. Тоді «люди київські» підняли повстання і вигнали Ізяслава[3]. Повстанці визволили Всеслава Брячиславича, що був ув'язнений за попередньої влади, й поставили його новим київським князем. Ізяслав утік до родичів в Польщу, й у квітні 1069 року відвоював Київ за допомоги військ польського князя Болеслава II.
Тим часом Святослав відновив свої сили у Чернігові й того ж 1068 року повернув собі славу, розбивши половецьке військо на річці Снов.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 151. — л.60об.; Літопис руський… С. 99.
- ↑ ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 152. — л.61.; Літопис руський… 100.
- ↑ а б в г Котляр М. Ф. Альта, битва на річці 1068 // Енциклопедія історії України… — С. 71.
- ↑ ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 156. — л.62об.
- ↑ Літопис руський / пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. С. 104.
- ↑ Додано з Лаврентіївським літописом; в Іпатському літописі тут змістова помилка, бо пропущено слова «русьскыи князи, и побЂдиша» (Літопис руський… С. 104.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908.
- Літопис руський [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] / пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2
- Котляр М. Ф. Альта, битва на річці 1068 [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 71. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Русько-половецькі війни [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.]
| |||||