Битва при Верті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва при Верті
Французько-прусська війна
Атака французької кінноти у битві при Верті
Дата6 серпня 1870
МісцеВерт, Франція
Результат Перемога німецьких військ, повний розгром французької Рейнської армії
Сторони
 Пруссія
 Королівство Баварія
Франція Франція
Командувачі
 Пруссія кропринц Фрідріх Франція Патріс де Мак-Магон
Сили
88 тисяч вояків 50 тисяч вояків
Втрати
1593 вбитих, 7590 поранених, 1373 зниклих безвісти 8000 вояків вбитими і пораненими, 12 000 вояків полоненими, 28 гармат, 5 мітральєз, 1193 коней

Битва при Верті (також відома як битва при Рейшсоффені та битва при Фрешвіллері) — друга битва Французько-прусської війни 1870—1871 років, яка відбулася 6 серпня 1870 року в районі міста Верт на франко-німецькому кордоні. В ході битви німецькі війська під командуванням кронпринца Фрідріха розгромили французьку армію маршала Мак-Магона. Після цієї битви французи залишили Ельзас і Лотарингію.

Передумови[ред. | ред. код]

4 серпня 1870 року німецькі війська перейшли французький кордон і в битві при Вейссенбурзі завдали поразки 2-й французькій піхотній дивізії генерала Дуе. Захоплення німцями Вейссенбурга змусило французьке командування відмовитися від першопочаткового плану наступу вглиб Німеччини. Французька Рейнська армія під командуванням маршала Мак-Магона відійшла на оборонну позицію в районі села Фрешвіллер біля міста Верт. Тимчасом 3-тя німецька армія кронпринца Фрідріха продовжувала наступ вглиб французької території.

Сили сторін[ред. | ред. код]

В районі між населеними пунктами Рейшсоффен і Фрешвіллер займали оборону 1-й та 7-й армійські корпуси Рейнської армії французів — загалом 4,5 піхотні та 2 кавалерійські дивізії, частини резервної артилерії (50 тисяч вояків)[1].

З німецького боку діяла 3-тя німецька армія — 5-й та 11-й прусські армійські корпуси та 2-га баварська піхотна дивізія зі складу 2-го баварського армійського корпусу (88 тисяч вояків)[2].

Хід битви[ред. | ред. код]

Прусські війська на вулицях Верту

Вранці 6 серпня в районі міста Верт 5-й прусський корпус зіткнувся із передовими частинами французької армії. Зав'язався бій, в який незабаром включилися 11-й прусський та 2-й баварський корпуси. Командувач 3-ї армії кронпринц Фрідріх не збирався давати тут бій і спершу віддав наказ своїм військам припинити битву, але бачачи успіх німецьких атак скасував своє рішення.

Прусський 5-й армійський корпус без бою зайняв Верт і розмістив там батарею із 108 гармат. Під прикриттям артилерії пруссаки переправилися через річку Зауер і прорвали оборону 3-ї французької піхотної дивізії, але контратака 2-го полку зуавів ненадовго стримала їхній натиск. Атаки 2-го баварського корпусу були зупинені 1-м полком зуавів. До обіду німцям не вдалося добитися перелому в ході битви на свою користь.

О 13:00 почався другий етап битви — кропринц Фрідріх ввів у бій основні сили своєї армії. Німецьке командування зосередило свої зусилля на оточенні французьких військ, для чого вони нанесли головний удар на правий фланг французів у районі Фрешвіллера[3]. 2-й полк зуавів затято боронився і навіть зміг змусити відступити баварців, але врешті-решт був оточений і знищений. О 16:00 німці прорвали оборону французів у районі Фрешвіллера. Французьке командування вирішило організувати контрудари силами своїх піхотних і кавалерійських резервів.

В районі села Рейшсоффен французька резервна кавалерійська бригада генерала Мішеля атакувала наступаючу німецьку піхоту. Основу бригади складали кірасири. Французька кіннота на повному галопі кинулася на німців і потрапила під шквальний вогонь німецької артилерії. Бригада Мішеля була повністю знищена, так із 8-го кірасирського полку цієї бригади в живих залишилося лише 17 вояків[4]. Атака французької кінноти повторила атаку Легкої бригади британців під час Балаклавської битви 1854 року. Незважаючи на загибель бригади генерала Мішеля, її дії затримали наступ німців і дали змогу основним силам французької армії відійти на нові позиції.

О 17:00 німці захопили Фрешвіллер. Французькі війська відступили під прикриттям контратак власної кавалерії. Прусська кіннота не змогла організувати переслідування відступаючих французів, і військам Мак-Магона вдалося відступити на захід.

Втрати сторін[ред. | ред. код]

Втрати французької армії становили 8000 убитих і поранених вояків, 12 000 вояків потрапили в полон. Німці змогли захопити 28 гармат, 5 мітральєз, 1193 коней.

Німці втратили 1593 вояків убитими, 7590 вояків були поранені, 1373 зникли безвісти, було втрачено 341 коня.

Наслідки битви[ред. | ред. код]

В ході битви при Верті французька Рейнська армія була розгромлена, а її залишки почали відступ до Вердена і Шалона-на-Марні, де формувалася нова Шалонська армія. В той же день, коли відбулася битва при Верті, французькі війська зазнали поразки і під Шпіхерном. Поразки при Вейссенбурзі, Верті і Шпіхерні призвели до втрати французами Ельзасу і Лотарингії[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Service historique du grand Etat Major Allemand, La guerre Franco-Allemande de 1870—1871, Berlin, E. S. Mittler, 1874.
  2. German General Staff (1881). The Franco-German War 1870—71: Part 1; Volume 1 (2nd ed.). London: Clowes & Sons.
  3. ВОЕННАЯ ЛИТЕРАТУРА --[ Военная история ]-- Мольтке Г. фон. История германо-французской войны 1870—1871 гг. militera.lib.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2009. Процитовано 10 квітня 2022.
  4. Groulx, Lionel (1948). GUERNIER, (Eugène), Jacques Cartier et la pensée colonisatrice. Collection «Les Grands Coloniaux». Ed. de l’Encyclopédie de l’empire français. Paris 1946. 164 pages avec portrait, reproductions hors-texte et carte. Revue d'histoire de l'Amérique française. Т. 1, № 4. с. 600. doi:10.7202/801417ar. ISSN 0035-2357. Процитовано 10 квітня 2022.
  5. Howard, Michael ((2003 printing)). The Franco-Prussian War : the German invasion of France, 1870-1871. London: Routledge. ISBN 0-415-26671-8. OCLC 47296298.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Howard, Michael, The Franco-Prussian War: The German Invasion of France 1870–1871, New York: Routledge, 2001. ISBN 0-415-26671-8.
  • German General Staff (1881). The Franco-German War 1870-71: Part 1; Volume 1 (2nd ed.). London: Clowes & Sons.
  • La Journée de Reichshoffen, avec carte et pièces officielles, par Eugène de Monzie -Palmé (Paris)-1876.
  • Moltke, Field Marshal Count Helmuth von (1892). The Franco-German War of 1870. New York: Harper and Brothers.